В Івано-Франківську презентували короткометражний фільм під назвою «Янгол у пітьмі». Митці передали реалії непростого життя дітей з вулиці, яким щодня доводиться боротися за виживання, тиняючись у пошуках харчів, даху над головою та навіть наркотиків, пише Фіртка.
Прем’єра соціальної кінокартини «Янгол у пітьмі» відбулася в середу, 18 серпня, у кінотеатрі «Люм’єр». Основними локаціями для зйомок фільму стали приміщення підвалу, де перебувають бездомні діти, Палац Потоцьких, квартири учасників знімальної групи, а також дах багатоповерхівки та тролейбус.
«Можливо, ви вже неодноразово чули назву «Янгол у пітьмі», адже попередньо це була вистава, яку показували в театральній школі «ЖИВБУВПЕС». Звичайно, ми виношували думку та бажання її екранізувати. Згодом, коли отримали цей проєкт від Українського культурного фонду, зрозуміли, що будемо знайомити дітей з мистецтвом не тільки з театрального боку, а й щоб вони спробували себе у кіно. Коли я вчу дітей, то сам від них вчуся», - розповідає Ігор Захарчук, режисер та сценарист короткометражного фільму.
Фільм розповідає про двох сиріт, Максима та Ольку, що опинилися на вулиці. Здавалось би, ситуація для дітей безнадійна, проте на їхньому шляху з’являється художник Сергій. Попри те, що в основі п'єси та фільму один твір - різниця між виставою та кінострічкою суттєва. Якщо в першому випадку головний герой - маленький хлопчик, то у фільмі в центрі сюжету вже дорослий чоловік, який через допомогу дитині знаходить та рятує себе.
За словами учасників проєкту, це і є головним меседжем, що тільки рятуючи та допомагаючи комусь, людина рятує себе.
«Створення цього сценарію схоже на диво з самого початку. Це була, скажімо так, чужа для мене територія, бо до цього здебільшого я працювала над гумористичними сюжетами. Насправді дуже перейнялася цим сценарієм, тому що спочатку було багато складних, морально важких матеріалів. І я практично впала в депресивний стан, але водночас розуміла, що ми не можемо в цей же стан занурити глядачів», - ділиться Таїсія Веселкова-Люта, сценаристка та викладачка театральної школи «ЖИВБУВПЕС».
Крім того, за словами сценаристів, ще однією метою екранізації є не лише підняти соціально важливу тему, але й дати можливість талановитим дітям побачити себе на великому екрані. Кінострічку фільмували сім днів та сім ночей. За цей час діти дуже згуртувалися, невдовзі навіть чай робили одне одному та пледи носили.
«Сім учасників, які зіграли в короткометражці – це наші діти театральної школи «ЖИВБУВПЕС» і ще сім дітей – це вихованці Центру психологічної допомоги дітям «Серденько», які теж вже наші (сміється). Насправді в нас були деякі суперечки щодо головних героїв. Ми влаштовували кастинг і шукали по всіх театральних школах міста. Пропонували хлопцям відповідного віку зняти відео і тоді вже відбирали. Зупинилися на Григорію Веремко і, я впевнений, не помилилися», - додає Ігор Захарчук.
Самі ж юні актори розповідають, що спочатку було дещо складно, адже інколи сцена знімали до пізньої ночі, а окремі – взагалі до ранку. Однак з часом юні актори звикли до насиченого графіку. Крім того, дітей залучали не лише до акторської гри, але й давали можливість спробувати себе в інших театральних професіях, зокрема помічника та асистента режисера чи костюмера.
За словами Таїсії Лютої окремою гордістю колективу є Данило Савка, 13-річний композитор. Сценаристка каже, що хлопець створив для стрічки дуже тонке недитяче музичне полотно.
«Це було досить непросто. Ми кілька разів переробляли написане за першим разом. Щоб написати до картини музику, насамперед, треба відчути цей момент та настрій. В окремих моментах було таке, що передавали емоції без музики, а лише з музичним оформленням або підкреслювали емоції актора однією нотою», - ділиться Данило.
Зі свого боку, Василь Серденько, генеральний партнер проєкту, каже, що такий задум є дуже гарним напрямком психології, який показав свій результат, адже під час роботи над виставою, під час знімання фільму діти кардинально змінилися. Тож подібну драмо-терапію рекомендує розвивати далі.
«Нас запросили на відкриття українсько-ізраїльського фонду для допомоги онкохворим дітям. Ми вже маємо партнерські домовленості про те, що з виставами робитимемо покази і збиратимемо кошти для цих діток», - говорить Ігор Захарчук.
Відомо, що після прем’єри короткометражну стрічку ніде не транслюватимуть, окрім кінофестивалів. У фільмі окрім учасників театральних шкіл обласного центру зіграли і знані актори Івано-Франківського драмтеатру.
«Коли до мене звернулися і попросили допомогти у такій роботі, то я, ще навіть не читаючи матеріал, одразу погодилася. Хай у мене був лише один знімальний день, зате виявився настільки цікавим, наповненим та гармонійним. Від цього я отримала колосальну насолоду», - ділиться враженнями Вікторія Юрців, актриса івано-франківського драмтеатру.