У свідомості сучасного українця сформувався стереотип поліцейського, що охороняє публічний порядок та займається профілактикою правопорушень. Проте успіх служіння суспільству – в єдності трьох складових: навчання, практики та науки.
Про ефективність функціонування поліції, принципи її діяльності, показники статистичної звітності, відкритість до громади, співпрацю громадських формувань з поліцейськими відомствами, співвідношення правоохоронної та сервісної складової у роботі поліцейського, що означає для поліцейського вчиняти по Закону та Совісті, в чому сутність практичної та наукової складової, про доцільність створення науково-дослідних центрів (лабораторій) при ГУНП, який тип поліцейського затребуваний найбільше у практичних підрозділах і що побажав курсантам з нагоди Дня знань головний поліцейський області...На ці та багато інших важливих питань Фіртка знайшла відповідь у ексклюзивному інтерв’ю начальника ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції, кандидата юридичних наук Володимира Голубоша.
Володимире Валентиновичу, якими є головні критерії ефективності діяльності поліції?
Підвищення результативності та ефективності діяльності поліції, критерії оцінки якості її роботи залежать як від кожного окремого поліцейського, так і громадян взагалі. В нинішніх умовах чим вищою є ефективність діяльності поліції, тим вищий рівень довіри та поваги до неї з боку суспільства. Важливим елементом діяльності органів поліції є поглиблення співпраці з активними, небайдужими громадянами заради налагодження негласного співробітництва та відання про усі негативні явища, котрі мають місце в сучасному світі.
Результати роботи поліції також детермінуються правильно підготовленими та виваженими управлінськими рішеннями. Особлива роль тут належить керівникам підпорядкованих підрозділів, вміле управління яких відображається на відношенні до праці кожного окремого працівника.
Головним завданням є підтримання публічного порядку та безпеки, захист прав та інтересів громадян. Поліція повинна враховувати всі обставини справи, моделювати ситуацію, діяти комплексно, оперативно, мобільно. Основними принципами її функціонування мають бути динамічність і наступальність, а також справедливість, професіоналізм та людяність. З метою стабілізації криміногенної обстановки поліція повинна виконувати пріоритетні завдання та функції, працювати на випередження, всіляко втілювати сервісну функцію у життя задля завоювання довіри громадян.
Ефективність діяльності поліції має оцінюватися не плановими статистичними показниками, а позицією населення та результатами соціологічних досліджень, що формують презумпцію довіри до неї. Критерієм такої ефективності є ступінь задоволеності населення сервісною спрямованістю органів поліції, тісний зв'язок з громадою на засадах партнерства, взаємодії та співпраці, а також орієнтованість на громаду (Community рolicing) тощо.
Стосовно рівня правового врегулювання, то необхідно ще багато потрудитися над змінами і доповненнями до чинного законодавства, щоб працівник поліції був належно захищений, аби відновити довіру та повагу до поліцейського, якою вона є в зарубіжних країнах.
І насамкінець: в сучасних умовах пріоритетним напрямком роботи поліції є політика інформаційної відкритості та прозорості. Особлива увага тут має приділятися інформаційній складовій, а також поінформованості населення про виконану роботу. Крім цього, на ефективність діяльності поліції впливає велика кількість чинників, серед яких економічний стан держави, матеріально-технічне оснащення, соціальний пакет поліцейського, думка громади, оцінка діяльності поліцейського тощо.
Як подолати показники статистичної звітності?
Вже неодноразово відповідав на це запитання. Можу сказати наступне: «гонитва» за показниками розкриття може бути частково подолана новою системою оцінки ефективності роботи поліції, що ґрунтується на довірі громадян. У лютому 2018 року постановою Кабміну було ухвалено Порядок проведення такої оцінки. На сьогодні відсотки є лише при оцінці насильницьких злочинів, вбивств тощо.
Яких зусиль докладаєте, щоб поліція Прикарпаття була відкритою до громадян?
Приблизно два роки тому, за підсумками наукового дослідження про надання публічної інформації у відповідь на запити, лише 8 установ Національної поліції України змогли подолати бар’єр відкритості. Відрадно, що однією з найвідкритіших областей є Івано-Франківська, хоча вище середнього рівня (67,5 %), відповідно до шкали оцінювання, піднятися їй не вдалось. Тому сьогодні ми робимо усе можливе, щоб жителі Прикарпаття пересвідчилися у відкритості поліції регіону до спілкування, діалогу, налаштованості на співпрацю, на спільне вирішення проблемних питань.
Особисто я жодної зустрічі з журналістами не проігнорував і впевнений що не проігнорую. Ми провели низку спільних заходів, систематично розробляли план, стратегію спільних, узгоджених, злагоджених дій щодо взаємодії з громадськістю. Крім цього, у нас стартувала спеціальна рубрика «Тонка синя лінія» (ThinBlueLine), яка розповідає про поліцейських Прикарпаття, що теж сприяє відкритості поліцейських до громадян. Велика увага приділяється тому, щоб кожен житель Івано-Франківщини знав свого дільничного офіцера поліції, його контакти, а дільничний офіцер, зі свого боку, володів усіма проблемами, що турбують село, селище, район, область. Інспекція з особового складу перевірятиме, яким чином здійснюється така взаємодія. Без активної участі громадян у цих процесах нам не обійтись. Робота триває і буде продовжуватися.
Якою має бути співпраця громадських формувань та органів поліції?
Громадяни добре пам'ятають «інститут дружинників», котрий ефективно діяли у «старій міліції». Вони суттєво допомагали у попередженні правопорушень та злочинів. Сьогодні по усій Україні активно створюються і функціонують регіональні громадські формування щодо забезпечення публічного порядку і безпеки. Спілкуючись з активістами громадських формувань, можу сказати, що існує реальна необхідність у створенні Всеукраїнського громадського формування з чіткою ієрархією в обласних центрах. Це додатковий орган контролю для усіх нас – як для державних чиновників, так і для поліції. Він також є своєрідним волевиявленням громадського контролю і допоміжною силою для поліцейського, адже можливо завдяки громадським формуванням нам вдасться виявити нагальні проблеми суспільства. Найчастіше громадяни не є відкритими до поліцейського через певні комплекси, стереотипи минулого, і саме завдяки громадським формування нам вдасться акумулювати багато цікавої та корисної оперативної інформації для правоохоронних органів.
До громадських формувань прагнуть вступити колишні працівники міліції, поліції, ветерани, пенсіонери ОВС, які вже мають достатній досвід служби в поліції, а також громадські активісти, яким не байдужі проблеми регіону. І у них це непогано виходить. Громадські формування з охорони публічного порядку можуть здійснювати свою діяльність на підставі ч. 1 ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», яка зобов’язує поліцію проводити свою діяльність у тісній співпраці та взаємодії з населенням на засадах партнерства. Йдеться про сommunity policing – підхід в роботі поліцейського, орієнтований на громаду, який був сформований у Великій Британії, США та Канаді, а в Україні здобув популярність з початком реформи МВС.
Як співвідноситься між собою правоохоронна та сервісна спрямованість діяльності поліції з позицій практичної складової?
У відповідності до статті 1 КУпАП, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян... у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України. Нині весь цивілізований світ та Україна зокрема обрали курс на побудову сервісної моделі держави ХХІ століття. Поліцейські структури повинні надавати послуги населенню, при цьому досить важливим критерієм є якість надання таких послуг. З іншого боку, можна спостерігати відношення наших поліцейських до громадян, рівень правової культури яких з початком реформи зріс у рази. Абсолютна більшість колег характеризується особливо високим щаблем поліцейської етики, і громадяни це високо оцінюють.
Все ж, основою більшості кодифікованих та законодавчих актів є правоохоронна спрямованість. Мова йде про охорону публічного порядку та безпеки, власності, прав і свобод громадян, а також забезпечення миру, підтримка світового правопорядку.
Фактично, поліцейський є охоронцем громадян від протиправних посягань, точніше їхнім ангелом-охоронцем. Як би нам не хотілося відійти від правоохоронної до сервісної діяльності, зробити цього найближчим часом не вдасться. Одночасно, на перше місце виходить сервісна спрямованість діяльності поліції, котра є пріоритетною.
Що означає для поліцейського вчиняти по Закону та Совісті?
Ще древні римляни, основоположники сучасної юриспруденції, говорили: «Закон суворий, але це закон» (з лат. «Dura lex, sed lex»). Або ж: «Закон є закон», «Коли не знаєш як поступати, поступай по Закону». Нашим головним завданням є дотримання чинного законодавства, щоб поліцейський при потребі та необхідності зумів себе захистити, довести правомірність своїх дій, обґрунтувати пропорційність застосування сили. При цьому, головне, щоб його Совість була чистою. Для цього завжди потрібно прислухатися до власної Совісті, яка є внутрішнім голосом і підкаже як варто вчиняти.
Згадаймо історичний «Закон про п’ять колосків», за яким особа позбавлялася волі на строк не менше 10 років. Бувають обставини, коли Закон може суперечити природному стану речей, коли не дотримуються права людини, порушуються основоположні постулати, вироблені віками. Сьогодні таким прикладом може слугувати впровадження ювенальної юстиції в європейських країнах та світі, коли дитина вилучається з сім'ї за безглуздих підстав. Тобто завжди необхідно знати і розуміти іншу сторону медалі, усвідомлювати та дотримуватись того, що називається «здоровий глузд».
Золоте правило моралі говорить: поступати з іншими так, як би ми хотіли, щоб поступали з нами; не робити іншим того, чого не бажаємо собі. Так, мораль у кожного своя, точніше правда у кожного своя, а Істина, Закон один для всіх. Одна справа, чи виступає Закон у якості Істини в останній інстанції – це вже зовсім інша розмова.
Часто можна почути із висловлювань державно-політичних діячів та громадян нашої держави, що Конституція та Закони не виконуються. То, можливо, з метою підвищення виконавської дисципліни, заради посилення дії Закону наша держава в особі її органів повинна звернутися до соціальних інститутів, таких як Церква, рівень довіри до якої є найвищим.
Бувають випадки, коли Закон не діє. У такому разі доводиться звертатись до моралі, етики. Видатні юристи дають наступний рецепт: там, де закінчується сила права, починається мораль, а там де закінчується мораль – починається релігія, духовність. Мусульманський світ пішов шляхом тісного переплетіння норм права і норм релігії, що сприяє кращому втіленню принципу верховенства права у життя.
Таким чином, між законом, мораллю, совістю та справедливістю існує тонка межа. Закон виконати можна, однак чи будуть дотримані права людини, чи є реальна потреба і необхідність застосовувати Закон? Звичайно, бувають різні обставини, ми на це орієнтуємо наших співробітників. Поряд з дотриманням Закону основним завданням є завоювання довіри громадян. Тому ми, поліцейські, завжди знаходимося на роздоріжжі двох правд Закону і Совісті.
Розкрийте сутність практичної та наукової складової у роботі поліцейського?
Якщо ми хочемо досягти успіхів у тій чи іншій сфері діяльності, нам особливо необхідні теоретичні знання, уміння та навички підкріпляти практикою, реальною роботою та справами, зрештою, кількісними показниками такої роботи. При всій умовності показників статистичної звітності вважаю, що вони необхідні у кожній сфері людської діяльності, адже поняття довіра є розмитим, а показники реальної роботи поліцейського свідчать про довіру громадян і, навпаки, довіра може бути реальним показником роботи поліції.
На моє переконання, при ГУПН повинні бути створені і ефективно діяти науково-дослідні центри (лабораторії), у яких працюватимуть професіонали своєї справи, впроваджуючи новітні наукові досягнення та передовий зарубіжний досвід на практиці. Це повинен бути так званий «мозковий центр» ГУНП з числа фахівців-новаторів наукових ідей у поліцеїстиці, в тому числі філологів, соціологів, журналістів, які щодня виїжджатимуть у село, район, місто і спілкуватимуться з громадянами та працівниками поліції на місцях, виявлятимуть бачення вирішення громадянами тієї чи іншої проблеми, громадську думку, допомагатимуть у виданні цікавих інтерв'ю, наукових статей і, найголовніше, писали б наукові пропозиції щодо усунення прогалин у праві, особливо тих, з якими найчастіше зустрічаються поліцейські-практики. Весь накопичений матеріал міг би лягти в основу законотворчої діяльності. Все сказане могло би бути запорукою вирішення проблеми зближення теорії та практики, а також спонукатиме поліцейського у практичних підрозділах, методом спроб і помилок впроваджувати нові і нові розробки на практиці з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Сьогодні також є потреба у викладанні навчальних дисциплін, проведенні тренінгів, лекцій суто поліцейської спрямованості. Необхідно працювати над створенням таких навчальних курсів, як поліцейське право, поліцейська риторика, поліцейська деонтологія, поліцейська етика та ін. До речі, Оксфордський і Гарвадський університети в основу викладання вже давно заклали не теорію, а практичну складову, тобто викладання здійснюють кращі практикуючі юристи-викладачі, даючи студентам матеріал, котрий найбільше знадобиться їм на практиці.
Тому курсантам, студентам-юристам повинні викладати кращі з кращих практикуючі судді, нотаріуси, адвокати, прокурори, поліцейські, які практичні знання підкріплюватимуть високими науковими ідеями. Задля цього для таких спеціалістів не менш важливою є наукова складова, вміння зацікавити аудиторію, знання навчального матеріалу, особливостей застосування тієї чи іншої норми права на практиці. За цим – майбутнє не лише поліцейської системи, але і всіх провідних сфер та галузей суспільного життя.
Уявімо собі викладача хірургії, який не є практикуючим хірургом. Нонсенсом вважаю і те, коли на кафедрах криміналістики, судової медицини, кримінального процесу, кримінального та адміністративного права, оперативно-розшукової діяльності працюють викладачі, які не набули відповідного досвіду у практичних підрозділах. Саме тому Міністр внутрішніх справ України підписав наказ про відкомандирування викладачів ВНЗ системи МВС до ГУНП задля того, щоб відчути, чим живе сьогодні практика.
Навчатися в аспірантурі зможуть поліцейські лише після 2-х років практичної роботи. Вважаю, що така тенденція є правильною. Водночас необхідно зрозуміти і самих викладачів системи МВС, у разі необхідності варто піти їм на зустріч, адже багато років вони трудилися у іншому вимірі, думали над конструюванням нових норм права, займалися пошуками цікавого навчального та наукового матеріалу, запозиченням закордонного досвіду, його узагальненням тощо. Безумовно, це титанічна робота. Зрозуміти науковця зможе лише та людина, яка сама знає, що таке наука, що таке прочитати лекцію на високому рівні; скільки недоспаних ночей передує, щоб досягти професіоналізму.
Водночас практика вимагає дещо іншого, і я сьогодні у такому становищі, що повинен спілкуватися з вами як практик, а не теоретик права. Задля цього повинна бути правильно продумана і вибудувана кадрова політика як поліцейської сфери, так і держави загалом. Ми маємо бути взаємно корисними один одному. Так, найцінніші дослідження Силіконової долини у США, де зосереджені провідні вчені світу, здійснюються на стику наук. Згадаймо академіка Бориса Патона, який запропонував застосовувати електрозварювання у медицині. Так і поліцейські, як теоретики права, так і практики, повинні рухатися аналогічним шляхом, запроваджувати передові досягнення з інших галузей науки і техніки у поліцейську сферу.
Для того, щоб бути патріотом тієї чи іншої установи, того чи іншого закладу необхідно безпосередньо працювати у ньому. Слід добре знати колектив, а також те, чим він живе, чим займається. Подібно і поліцейські-науковці, які працюють у ВНЗ системи МВС, не можуть знати усіх проблем, з якими зустрічається поліцейський-практик. Лише безпосереднє місце праці у ГУНП, реальне спілкування з поліцейськими-практиками, дозволить написати спільні наукові праці високого ґатунку. У такому разі наукові центри (лабораторії) змогли би рекомендувати кращих працівників для викладання, передачі досвіду молодому поколінню у ВНЗ системи МВС. Можна було б також залучати їх до різного роду наукових заходів, зокрема і проведення тренінгів, форумів та навчальних занять на обласному та всеукраїнському рівні.
З цих міркувань у областях, де є поліцейські навчальні заклади, необхідно передислокувати науково-дослідні лабораторії ВНЗ МВС до ГУНП, і навпаки – у областях, де немає таких наукових центрів (лабораторій), можна було б їх створити. Для початку достатньо два-три працівники. Якщо такий експеримент виправдає себе, його можна було б розвивати. Подібні наукові центри (лабораторії) зможуть активно займатися вирішенням проблем превенції (попередження) правопорушень і злочинів, проблем кадрового забезпечення, публічного порядку та безпеки тощо.
Майбутнє держави за прогресивною наукою та ефективною практикою у їхній взаємодії та гармонії. Науковець подібний на того, хто кидає каміння з високої гори, а практик – це той, хто на власних плечах піднімає цей мішок з камінням на велику гору. Безумовно, не можна недооцінювати науковців, однак як говорять провідні практики, теорія мертва, а дерево життя, тобто практика, завжди зеленіє. Або, інший відомий вислів, норма права є мертвою до тих пір, допоки вона не реалізується, не втілюється у життя. Лише на практиці є можливість зустрітися з особами, які порушили Закон, реальними злочинцями і застосувати норму права у разі необхідності. Виникає запитання, яка користь для громадськості від науково-дослідних центрів (лабораторій). Думаю, навіть за один рік роботи ми змогли б досягти успіхів на багатьох фронтах.
Який тип поліцейського затребуваний у практичних підрозділах?
Сучасному суспільству і поліції зокрема потрібні фахівці нової формації і типу мислення, що володіють високими професійними знаннями, такими особистісними якостями як здатність до креативної діяльності, високий рівень інтелекту і культури. Навчальні заняття, тренінги у поліцейських навчальних закладах, а особливо у практичних працівників, повинні проходити на якісно високому рівні. Вони відіграють величезну роль в системі поліцейської освіти, адже вміння моделювати виразні художні образи злочинця, прогнозувати його дії, відчувати і розуміти композиційну конструкцію вчинення злочину, вміти вирішувати гнучкі завдання поліцейської практики – все це має колосальне значення. Так, одне навчальне заняття, тренінг професіонала може змінити усе життя поліцейського. На моє переконання, образне мислення поліцейських розвиватиметься ефективніше, якщо заняття та тренінги проводитимуть професіонали. Це буде сприяти підвищеній увазі до вирішення надскладних завдань у поліцейській практиці, а з творчим, неординарним підходом все обов'язково увінчається успіхом.
Як відомо, Ви є випускником Прикарпатського факультету Національної академії внутрішніх справ. Що побажали курсантам з нагоди Дня знань та нового навчального року?
Маю нагоду неодноразово звертатися з вітальним словом до курсантів та викладачів навчального закладу, в якому свого часу навчався. Новий навчальний рік завжди відкриває нову, часто нелегку, дорогу до знань. Тож побажав кожному знайти скарб цінних знань і вмінь, невичерпних сил і творчого натхнення. Завдяки знанням, отриманим у стінах навчального закладу, курсанти стануть компетентними фахівцями та освіченими людьми. Теорія – важлива складова практичної роботи. Від професійного рівня поліцейського залежатиме успіх спілкування з громадянами та розкриття злочинів.
Після завершення навчання хочеться знову і знову повернутися до рідної альма-матер і згадати приємні історії з курсантського життя. Ми повинні закарбувати на скрижалях власного серця і душі, що корінь навчання гіркий, а плід його солодкий. Є прекрасний вислів: «Найкраще місце – тут, найкращий час – зараз, найкращі люди – ті, що поруч. Найважливіше, що ми можемо зробити для них, – добро».
Можливо колись - думка, винесена в заголовок - стане правдивою. Наразі ж... Вгадайте: вдалося встановити істину щодо свободівського політ-бєспрідєла
http://www.firtka.if.ua/blog/view/chergove-shakhraistvo-vid-frankivskoyi-svobodi
за допомогою офіційних запитів?