У Косівській територіальній громаді на цей час є три категорії переселенців.
Перша категорія проживає у приватному секторі, друга - в туристичних садибах, комплексах, третя - розміщується в комунальних закладах.
Про це журналістці Фіртки розповів Юрій Плосконос, міський голова Косова.
За словами міського очільника, цифри офіційної статистики менші, ніж реальна кількість вимушено переміщених осіб. Юрій Плосконос пояснює, що офіційна статистика ґрунтується на даних про кількість зареєстрованих через додаток «Дія» або в місцевих ЦНАПах.
«Є велика кількість людей, які проживають у приватному секторі та, якщо взяти загальну кількість усіх, то виходить понад 6 000 з 33 000 населення. Більшість з них мешкає у місті Косів та Шешорах.
А кількість зареєстрованих осіб на сьогодні, становить 4 238, з них 350 проживають в комунальних закладах, а в садибах зеленого туризму - 1 650, решта - мешкають в приватних будівлях», - розповідає очільник громади.
Юрій Плосконос продовжує, чоловіки-переселенці стають на військовий облік у військкоматах. Понад два тижні тому чисельність чоловіків, які пішли служити, у співвідношенні до тих, хто перебуває на Косівщині - перевищувала кількість серед місцевого населення.
«Сьогодні на нараді у військкоматі доповіли, що чоловікам, які є вимушено переселеними та не були зареєстрованими - вручили повістки. Зараз вони проходять медичну комісію і вирішують питання, що робитимуть надалі.
Особливо ця проблема була актуальною спочатку, в місцевостях, де добре розвинений туризм. Адже чоловіки приїжджали на досить дорогих машинах, зухвало себе поводили.
В ті моменти, коли місцеві мешканці волонтерять, хтось служить, така поведінка дратувала. Зараз вже цього немає, з цим зробили порядок», - наголошує міський голова.
На території Косівщини активно працюють волонтерські центри. В кожному селі є бодай один центр, в якому працюють волонтери, також залучені церкви.
«Є стихійний волонтерський рух, а є більш організований. Якщо говорити про другий, то тут є кілька організацій, які зареєстровані. Зараз 90% населення тим чи іншим чином допомагають та є дотичними до волонтерського руху.
Для переселенців ми організували мовні курси, проводить їх вчителька, яка має багато регалій української мови. Ми давали оголошення по школах, в яких мешкають переселенці. Заняття проходять два рази на тиждень».
Для охочих покращити свій рівень знання української мови в Косівській громаді мовні курси будуть проводити й надалі. Окрім цього переймаються й долею людей, які не мають куди повертатися, це стосується переселенців, які мешкають в ліцеях.
«Колись настане момент, коли й навчальний процес для дітей необхідно буде відновлювати, тому потрібно думати про приміщення, де можна буде розмістити всіх людей, які втратили домівки.
Держава зараз інвентаризує будівлі, які зараз могли б бути придатні для утримання людей. Ми хочемо вбити одним пострілом двох зайців, у нас є недобудована школа, якщо держава виділяє кошти, то нам краще було б, якби була можливість вкласти кошти в неї.
Школа – це критичний об'єкт нашої громади, він в пріоритеті, на першому місці, тому що Великий старостинський округ налічує понад 4 000 людей, та не має нормальної школи», - каже Плосконос.
Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: