Всім нам рано чи пізно доводиться вибирати собі новий телевізор. Заняття це досить нудне, якщо підійти до нього правильно — тобто прочитати пару десятків оглядів і спробувати розібратися в купі технологій, кожна з яких до того ж має свою назву у кожного виробника.
У більшості випадків результат такого «мозкового штурму» нагадує киплячий суп — в якому на поверхню по черзі виринають різноманітні шматочки «корисної» інформації.
У підсумку майбутній власник телевізора або вибирає перший рядок найбільш сподобавшогося огляду (навіть якщо цей огляд був прочитаний по діагоналі), або ж просто йде «здаватися» менеджеру. Я не виключаю можливість всебічного, об‘єктивного і самостійного вибору — однак за той час, який піде на підготовку та аналіз всіх потрібних даних, на ринок встигне вийти не один десяток нових моделей.
Купи мене!
Не хочу нікого ображати, але будь-які технічні огляди (навіть якщо в них випробовувані показують подібну кількість відповідних «папуг») трохи більше ніж повністю складаються з необ’єктивностей.
Цифри не брешуть, проте підсумкові висновки робляться і на підставі таких «особистих» критеріїв, як дизайн, а їх відносну вагу кожен укладач вибирає сам. Зробити повний і технічно грамотний огляд вимагає не тільки часу і компетенції, а й деяких вкладень — і все це має якось окупитися. Подальші висновки кожен може зробити самостійно, проте у результаті за все платить покупець — і неважливо, як саме це виглядає.
SONY KDL47W808ABAE2. Один з лідерів тестів з правильної передачі кольору, хоча це перевага навряд чи доступна очам середнього споживача. Ціна — вище, ніж у однокласників, а Smart-функціонал — бідніший.
Пальцем в небо
З рекламними оглядами все ясно і без коментарів, технічні — малокорисні, а що пропонуємо ми? Лаяти — це просто, а от допомогти зробити вибір набагато складніше. Якщо з 5 варіантів вибрати ще можливо, то з 20 — вже практично нереально. Звузити поле вибору допоможе орієнтування на конкретний бренд, і неважливо, що це не так вже об‘єктивно — всі інші способи, як ми з’ясували, анітрохи не краще.
Ціна — вище середнього
У цій ціновій групі (діагональ 47-50 дюймів, ціна $ 1200-1400) явними лідерами є корейці та японці — LG, Samsung, Panasonic і Sony. Не зупиняючись на настільки популярному, (але на мій погляд, не найважливішому аспекті — дизайні), перейдемо до суті.
За якістю зображення — глибині і реалістичності кольору і передачі динамічною картинки, лідирують плазмові «Панасонік», наприклад TX-PR50ST60.
Та й від «фірмового» недоліку плазми (невисока яскравость) вони зовсім не страждають.
Непоганий тут і Smart-функціонал — особливо якщо ви любите «покрасноглазіть» над настройками — налаштувати на свій смак можна дуже багато чого. Телевізори Sony досить традиційно поступаються в цьому відношенні іншим членам «великої четвірки», хоча це відноситься в першу чергу до кількості додатків.
Наскільки реальний цей мінус? Тим, хто хоче мати «якомога більше», все ж краще вибрати Samsung або LG, хоча на особисту думку автора цієї статті, все потрібне є у «соньки». Тим більше, що характеристики зображення телевізорів цього бренду є стабільно високими — чим не можуть похвалитися корейці, серед яких трапляються моделі з самими різними характеристиками.
Останні місця в тестах цієї групи стабільно займають телевізори Philips, в той час як апарати колись іменитих марок Sharp і Toshiba в них, як правило, навіть не потрапляють. Картинка у Philips 47PFL7108S нижче середнього по всіх параметрах — низька контрастність, неакуратна передача кольору поєднуються з неможливістю підняти якість динамічного зображення без виникнення артефактів.
«Розумний» функціонал часто «тупить» і навіть може зависнути, а структура меню є простою і очевидною тільки для її творця.
Доступний сегмент
Діагональ 39-42 дюйма, ціна — удвічі нижче, ніж у попередньому розділі, а от учасників додалося — Toshiba і Sharp. І деякі з брендів-аутсайдерів попереднього «забігу» показали тут дуже непогані результати — по статичної контрастності кращі моделі Sharp і Philips поступаються тільки Panasonic, в той час як у «корейців» результати цілком собі середні. Toshiba і Sony «виглядають» приблизно на тому ж рівні, але антиблік у Sony — один з кращих, а це величезний плюс для добре освітленого приміщення.
Контрастність — показник досить універсальний, а от з передачею кольору все трохи складніше — особливо якщо ви вважаєте за краще дивитися футбол, фентезі або фантастику. Якщо ні — зверніть увагу на LG і Samsung. Ну і звичайно — на Panasonic. У Sony, як завжди, все в порядку, а от Sharp, Philips і Toshiba кіноестета не потішать — спотворення у них значно вище. Хоча в «Трансформерах» або YouTube ви цього не помітите.
Лідери за якістю динамічного зображення — Samsung і Panasonic. LG з системою TruMotion показує куди скромніші результати, а Toshiba і Philips серйозно засмутять любителів хокею і футболу — наявністю помітної «мазні» і артефактів.
Ситуація з мережевим та інтерактивним функціоналом абсолютно така ж, як і в старшій ціновій групі — найрозумніші «Смарт» ви знайдете у Panasonic і корейців, а телевізори Sony трохи більш аскетичні. Проте з відтворенням відео (у тому числі і з високим бітрейтом), а також «всеїдністю» форматів всі ці бренди справляються однаково добре. Аутсайдери знову ті ж — якщо Philips з деякою натяжкою можна визнати придатним, то Sharp і Toshiba — замислені і неінтуітивні.
Модні штучки …
… Такі, як Ultra HD, автоматично приводять нас до цінового діапазону «помітно вище середнього». Оцінити плюси телебачення надвисокої чіткості на екрані розміром менше 55 дюймів можна тільки якщо впритул уткнуться в екран — тому мрії про «недорогий 4К телевізор» доведеться відставити. Проте ціни на ці апарати стрімко падають, і до теперішнього часу Ultra HD вже не є дорогою, але виключно «статусною» і малокорисною характеристикою.
Телевізорів цього формату випускається порівняно мало, а власне Ultra HD контенту існує ще менше. Основна ж перевага надвисокої чіткості — інтелектуальний апскейл, тобто збільшення чіткості якісного Full HD зображення. Однозначний лідер тут — Sony зі своєю ідеальною передачею кольору і чистотою картинки. Philips може похвалитися оригінальною системою фонового підсвічування, а Samsung — відмінним медіаплеєром і традиційним багатством smart-сервісів.
А тепер — прості, зрозумілі і легко використовувані в реальному житті висновки:
Кращий вибір на сьогоднішній момент — це телевізори Panasonic, LG і Samsung. Продукція Sony — синонім стабільної якості і деякої елітарності, хоча по частині функціонала і ціни вона дещо програє трьом попереднім брендам. Sharp і Toshiba впевнено програють в «загальному заліку», а Philips показує занадто нестабільні результати. Про інші бренди, мабуть, варто просто промовчати.
За матеріалами http://www.5ok.com.ua