Валентина Васильєва: Наша професія — одна з фундаментальних для суспільства

 

У Прикарпатському юридичному й далі поглиблюють підготовку майбутніх правників.

 

За 20 років існування Прикарпатський юридичний інститут став альма-матер для майже шести тисяч молодих людей, які опановували в його стінах обрану професію. А сам навчальний заклад з колишнього факультету перетворився на повноцінну вищу школу з розвинутою інфраструктурою та вагомою науковою складовою. Однак тут не зупиняються на досягнутому.

 

Втім, детальніше про здобутки інституту-ювіляра, про нові починання-напрацювання, які відкривають ще ширші обрії для української молоді, котра зробила чи зробить ставку саме на цей ВНЗ, розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.

 

— Валентино Антонівно, в одному з попередніх інтерв’ю «Галичині» ви назвали головним підсумком 20-літньої діяльності інституту те, що попри виповнення всіх правових формальностей, пов’язаних з його існуванням та змінами вивісок, він уже відбувся-утвердився й фактично. Який зміст вкладаєте в ці слова?

— Передусім те, що навчальний процес став системним, організованим згідно з усіма вимогами профільного міністерства до навчальних закладів четвертого рівня акредитації, котрі випускають як молодших спеціалістів, так і бакалаврів та магістрів. При нашому інституті також діє аспірантура, тобто в нас, по суті, є замкнутий цикл підготовки спеціалістів. Адже більшість теперішнього викладацького складу інституту представляють колишні його випускники, в тому числі й кандидати наук, доценти й одночасно докторанти.

 

Отже, й з цієї точки зору — наукового поступу як невід’ємної складової для університетів зі статусом національних — Прикарпатський юридичний — повноцінний ВНЗ. Відповідає він цьому рівневі й за таким критерієм, як студентське самоврядування й дозвілля. Цю складову ставлю не нижче від наукової та навчальної частин. Оскільки сучасні молоді люди народились у самостійній Україні й почуваються вільними особистостями, мають багатовекторні інтереси, їм потрібно створювати умови для самореалізації в усіх можливих напрямах. У цьому ключі ми організували зокрема своєрідну медіа-групу. Крім власного динамічного сайту, яким наш ВНЗ представлений в Інтернеті, ми ще присутні в різних соціальних мережах, а також маємо в інституті студентську газету, яка виходить щомісяця, студентське радіо, яке виходить в ефір щодня на великій перерві. Звичайно, діє і студентське телебачення, сюжети якого транслюються й через You Tube. Якщо переглянути відеоматеріали, які зберігаються в архіві нашого ТБ, то можна легко переконатися, що це не консервативний ЗМІ, що там немає цензури і ніхто не маніпулює адміністративними важелями. Це незалежний телеканал, налаштований на позитивну студентську аудиторію.

 

— Не кожен з українських ВНЗ може похвалитися таким інформаційним блоком…

— Атож. До основного нашого ужинку за два десятиліття зараховую і становлення та визнання в українському суспільстві прикарпатської юридичної школи. Про що йдеться? Нині юридичний інститут знають не тільки за назвою. Якщо говорити про суто правничий сегмент, то нас персоніфікують з конкретними людьми. Коли спілкуємося з колегами з Одеської чи Харківської академій або з Київського національного університету ім. Т. Шевченка, то вони сприймають Прикарпатський юридичний, без перебільшення, як плеяду відомих особистостей, за котрими — певні напрацювання у правничій сфері, які мають авторитет не лише в спеціалізованому середовищі, а в суспільстві загалом. Скажімо, якщо заходить мова про школу кримінального права, то всі згадують професора Михайла Флиса, якщо ж про школу цивілістики, то мають на оці професорів Володимира Луця та Миколу Голянича. До неї належу і я, оскільки входжу до складу аж двох спеціалізованих учених рад. Це свідчення ідентифікації прикарпатської юридичної школи в певних галузевих проявах. І то, поряд із розвоєм самого інституту і вдосконаленням навчального процесу, ще один чинник, який дозволяє нам оптимістично дивитися в майбутнє.


— Якщо ж говорити про перспективу, то що, можливо, нове збираєтеся запровадити в житті інституту?

— Запланували багато чого. Бо якими б вагомими не здавалися здобутки, не варто ними довго втішатися. В нинішньому інформатизованому постіндустріальному суспільстві найменша зупинка, тимчасове заспокоєння на досягнутому означатиме ніщо інше, як процес стагнації й загнивання. Тому потрібно постійно рухатися вперед, втілювати в життя нові проекти й т. п. І в нас є певні напрацювання для цього. Перше наше завдання — підвищити якість освітянських послуг, незалежно від того, яка мотивація щодо цього існує в суспільстві.

 

Як ви знаєте, не завше у ВНЗ існують стимули для того, щоби прагнути вчитися краще. Та й у суспільстві прийнято вважати, що зайнятість випускника визначає не рівень його знань і підготовки, а ринок праці, на якому діє багато суб’єктивних чинників. Але я зі свого, хай і невеликого, управлінського досвіду знаю достеменно: якщо дитина добре навчається, її помітять, запросять на роботу й навіть створять перспективу для професійного зростання. Суджу про це з пропозицій, які надходять до наших студентів, скажімо, після захисту магістерських дипломів чи складання державних іспитів на основі лише того, як зарекомендували себе в очах присутніх на цьому дійстві його учасники. Про те ж свідчать і відгуки від правоохоронних органів та інших структур, де працюють наші випускники.

 

Тому висуваємо передусім високі вимоги до професіоналізму викладацького складу інституту. А також суворіше спонукатимемо і студентів до системного, послідовного й добросовісного навчання. З другого боку, з вересня запускаємо проект читання курсів провідних галузевих дисциплін англійською мовою. Вже на першому курсі для групи студентів, відібраних за їхнім бажанням, запровадимо поглиблене фахово-термінологічне вивчення англійської. Опісля ж ця група почне слухати лекції спершу з одних предметів, а відтак з інших. Скажімо, на другому курсі — з конституційного права, на третьому — з державного права інших країн. Оптимістично дивлюся на цю новацію, оскільки ми вже два попередні роки працювали в такому режимі в магістратурі. А по завершенні провели соцопитування студентів, які здали державні екзамени, і жоден не сказав, що глибша підготовка з англійської не потрібна. Знання цієї мови — не данина моді, а один з інструментів для інтеграції з Європою системи вищої освіти України, й зокрема Прикарпатського юридичного.


— Чи мають труднощі з працевлаштуванням випускники інституту?

— Ми недавно аналізували інформацію з центрів зайнятості і з’ясували, що серед юристів, які там зареєстровані, з нашими дипломами — мінімальна кількість. Знаєте, ця професія має такий широкий діапазон застосування, що випускники Прикарпатського юридичного проблем із влаштуванням на роботу не мають. Вони працюють не тільки в міліцейських чи прокурорських органах, у судах, нотаріальних конторах, але і в пенсійних та інших фондах, у відомчих службах охорони, у відділах безпеки банків, керують юридичними відділами у державних і підприємницьких структурах. Є низка договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс Груп», вона виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві проекти інституту, що виходять за рамки кошторису університету. Крім того, «Моріс Груп» допомагає нашим вихованцям підготуватися до практичної роботи — вони проходять практику, працюючи в компанії, а кращим студентам пропонує працевлаштування.

 

Не кажу вже про політичні партії та громадські організації, де теж не обходяться без наших правників. Недавно на базі інституту провели зустріч випускники 2002 року. З’ясувалося, що вони вже цілком зреалізовані люди, які працюють чи не в усіх сферах суспільного життя, і серед них уже п’ятеро кандидатів наук… Цікаво, що й третина складу молодіжної адміністрації області, який недавно переобрали, — наші студенти. Те все ще раз підтверджує, що професія юриста — соціально важлива, належить до класичних, фундаментальних для суспільства, поряд із медиками та вчителями. Вона була завше престижною й надалі зостанеться такою. Правда, сама особа, яка отримала диплом, має це підтверджувати своїми знаннями й фаховістю.

 

— Насамкінець, чим для вас є відзнака обласної ради й облдержадміністрації «Відомий науковець року» 2011-го, якою вас недавно нагородили?

— Гадаю, це визнання насамперед моєї роботи як одного зі співавторів відомих коментарів до Цивільного кодексу України — двотомного видання, яке щороку, починаючи з 2005-го, виходить друком і має чималий попит у суспільстві. Мабуть, спричинилася до цього й моя участь як цивіліста у створенні єдиного в Україні підручника з корпоративного права, котрий є базовим для профільних навчальних закладів. Це доволі вдале презентаційне і знакове для юристів видання. Підручник написав колектив суто наших учених — співробітників науково-дослідної лабораторії Академії правових наук України, лабораторії, яка діє при Юридичному інституті.


07.07.2012 696 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

960
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1969
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2838
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3475
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3681
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6863 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3865

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5677

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6813 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7633
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2471
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4736
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5121
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

489
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

953
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1822
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3406
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

928
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1794
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3702
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3918 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5461