«Вирішили ведмеді скинути лева з трону.
Прийшли вони до мудрої сови за порадою.
А та каже: кидайте ту справу, нічого, звірі,
у вас не вийде. Ведмеді в обломі, питають:
чому ж так? Ми ж також такі сильні…
А сова їм пояснює (дуже делікатно):
бачите, волохаті, хоч ви і з Карпат, і такі «сильні»,
але не царська це справа – лапу смоктати…»
(Старий анекдот)
Тиждень тому на деяких місцевих інтрнет-сайтах з’явилась інформація. Буцімто справа вирішена – Вишиванюк йде у відставку. А в четвер (вже минулий) навіть представлять нового голову ОДА.
Називалися три ймовірні кандидатури на крісло голови ІФ ОДА: нардепи-регіонали Василь Чуднов та Ігор Зварич, а також шоу-мен…, перепрошуємо, шоу-мер Калуша Ігор Насалик.
Михайло Вишиванюк відреагував на це звично і передбачувано. В ефірі на телебаченні «Галичина» сказав, що автори пліток знімають його з посади ледь не кожного дня всі десять років, які він є на посаді голови ОДА, проте він планує працювати з Президентом Віктором Януковичем до 2020 року. Це таке собі дежа-вю. Кілька місяців тому у часописі «Фокус» також з’являлася інформація про відставку Вишиванюка, зауважимо, в той час, коли він був тоді за кордоном – в Скандинавії (злі язики навіть казали, що то він поїхав оглядати «нове робоче місце» – посла в Норвегії), але відреагував оперативно. Тоді він також заявив, що його політична тайм-карта на роботу з Віктором Януковичем запрограмована, як мінімум, на 2020.
Оракули того поля, де змагаються за владу, переконують нас: якщо відбувається викид подібної інформації, що стався минулого тижня, значить це комусь потрібно. В Адміністрації Президента та на інших «владних майданчиках», де тусує оточення першої особи держави, завжди знайдеться немало людей та лобістських груп, зацікавлених у тому, щоби регіонами керували їхні ставленики (представники дружніх вертикально інтегрованих бізнес-структур, або просто залежні в той чи інший спосіб персони). Про інтереси держави в цих «конструкціях» не йдеться.
Івано-Франківська область традиційно вважається небагатою, голова ІФ ОДА практично не володіє тими специфічними ресурсами (на язиці вперто крутиться слово «відкатними»), які б давали йому можливість забезпечувати «прихильність» великих босів з берегів Дніпра і Кальміусу, що завідують кадрами (або мають вплив на регіональну кадрову політику) в київських кабінетах.
Але ж, скажуть люди, попри викладені вище обставини, Вишиванюк обіймає посаду шефа облдержадміністрації. Так, відповімо ми, завдяки тому, що має на всі можливі й неможливі розклади української політично-ресурсної колоди одного (проте універсального!) джокера: особисту довіру Президента. Який знає, що дуже й дуже неоднозначна ситуація на Прикарпатті досі тримається у відносній рівновазі лише завдяки тому, що на центровій позиції місцевої владної гри знаходиться «важка фігура» - Михайло Вишиванюк. Іншої фігури «для Галичини» з подібною вагою у президентському кадровому пулі немає. В тому пулі багато «пішаків-тушок», кілька підтоптаних «коней», але альтернативної «тури» не спостерігається. Об цю очевидність розбилися «наполеонівські» плани вже кількох шуфричів та інших політично мандрівних «дітей лейтенанта Шмідта».
Чи причетні до «специфічних ресурсів» названі вище «кандидати у татусі»?
Насалик
Ми вже згадували, що Ігор Насалик, в силу промислової ваги Калуша та власного високого рейтингу на землі карпатських хіміків, має відношення до проектів, зав’язаних на «поточно-фінансові» інтереси великих столичних босів. Але Насаликові фатально заважає репутація «політичного клоуна». Коли він перед журналістами учергове оголошує свій похід у велику політику, негайно десь поряд з приміщенням прес-конференції виникає привид незабутнього київського «співака-космонавта». Який мурмоче щось на штиб: «Мальбрук в похід зібрався…»
Тим не менше, Насалик вірить у свою «щасливу зорю». Кажуть, що коли знов активізувалися чутки про його «губернаторські» перспективи, Насалик влаштував для довірених осіб святкування у ресторані з дорогими стравами і – навіть! – стриптизом. І мав довгу розмову з "наступником" на посаді мера Калуша…
Але клоунада, що працює в Калуші не працюватиме в області. Факт. І цього не можуть не усвідомлювати в стольному граді Києві…
Чуднов
Василь Чуднов у тому плані виглядає дещо поважніше. Дехто вважає його «смотрящім» від регіоналів над такою грошовитою структурою як «Прикарпаттрансгаз». Адміністративний ресурс Чуднова дозволяє йому сяк-так лобіювати свою кандидатуру в київських адміністративних лабіринтах.
В просуванні згадуваної статті у «Фокусі» дехто підозрює в тому числі лобістську групу впливу саме Василя Чуднова. А ще раніше, після президентських виборів, Чуднов майже три тижні впевнено «очолював» список найімовірніших претендентів на звання «прикарпатського намісника Віктора Федоровича».
Василь Михайлович останнім часом розгорнув активну піар-діяльність, від імені його прес-служби в ЗМІ почали надходити його коментарі на події та про «здобутки»...
Але, як сказав нам один представник Івано-Франківського земляцтва в Києві – керувати пилорамою і керувати областю, – це далеко не одне й те саме…
Зварич і решта
Що стосується Ігоря Зварича, то його кандидатура зі всіх названих виглядала б найбільш притомною. Він володіє економічною ситуацією в області і має унікальний управлінський досвід. Це відомо зацікавленим людям у Києві.
До ресурсу Зварича аналітики відносять його частку в тисменицькому «Тикаферлюксі» та низку родинних бізнесів. Тобто, теоретично, він може вважатися реальним «кандидатом у татусі».
З іншого боку, такого реаліста, як Зварич треба ще пошукати. Тому нам видається малоймовірним, щоби він дозволив комусь приготувати із себе страву «губернатор-гриль» зі «Свободою» і БЮТом в якості решітки для смаження.
Зварич розуміє, що в тій ситуації, яка об’єктивно складається в теперішній Україні, його кар’єрі найменше сприятиме короткочасне і скандальне перебування на посаді голови ІФ ОДА. Він якраз з тих, хто добре розуміє «де Вишиванюк, а де Зварич… (і решта спраглих до губернаторського крісла)».
Всі решта можливих кандидатів страждають тим самим недоліком: всі вони не мають того критичного авторитета серед регіональних родинних кланів, бізнес-еліт, чиновництва та електорату, який допомагає Вишиванюкові постійно та ефективно перебувати «над політичною ситуацією» в області. Тільки він знає «больові точки» свавільних місцевих кланів, давно вже готових розірвати область на десятки «удільних князівств».
Аналітична група «Фіртка-магус»