Нещодавно старший син міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса Олексій одружився.
«Мої батьки щасливі й раді за мене, бо поряд зі мною така прекрасна дружина»
Бесідуючи із закоханими молодими людьми, начебто торкаєшся до весни, до її цвіту, до її музики. Слухаєш мелодію закоханих сердець і відразу відчуваєш її точні, не фальшиві ноти. Коли чуєш слова: «Я її кохаю», розумієш, що планета зігріта теплом ще одного юного серця.
Олексій і Юля Анушкевичуси - щаслива молода пара. Їхні серця б'ються в унісон, у них однакові цінності, взаєморозуміння і... одна на двох любов.
Олексію, це було кохання з першого погляду чи симпатія переросла в любов?
Мабуть, симпатія переросла в кохання. Обираючи дружину, моє серце радилось з розумом. Я завжди поважав Юлю, і вона подобалась мені ще з університету. Під час останнього походу в гори доля звела нас, ми потрапили в одну туристичну групу. Там я зрозумів, що вона добра і розумна людина, гарна дівчина. І, звичайно, мені хотілось все більше проводити часу з дівчиною, в яку я почав закохуватись.
А скільки часу ви зустрічалися?
Ми зустрічалися більше року. Нам завжди весело разом, у нас спільне хобі. Ми їздимо разом на рибалку, в туристичні походи, катаємося на лижах. Юля, як і я, любить драйв, енергійні види спорту. Нам весь час було комфортно разом, і так буде завжди.
Скільки часу вам треба було, щоб зрозуміти, що це - жінка вашого життя?
За рік наших стосунків я зрозумів, що тільки з нею хочу прожити життя. З кожним днем росла моя впевненість у коханій людині. Я бачив її мамою своїх майбутніх дітей і коханою дружиною. Тож прийняв правильне рішення.
Як ви запропонували руку і серце?
На день народження Юлі я вирішив освідчитися в коханні і запропонувати одружитися. Отакий подарунок від мене. І Юля його прийняла.
До нього: за що ви її полюбили?
На мою думку, людину не люблять за щось, а за все. Я люблю у ній все: її погляд, усмішку, голос. Я люблю її в ніжності і в її сперечанні. Вона - моя половинка. І, звичайно, я виділяю такі риси характеру дружини, як чесність, поміркованість, відкритість.
Юлю, чому саме він?
Олексій - надійна і добра людина. Біля нього комфортно і затишно. Є така стала фраза: «Він - справжній чоловік». Але для мене це не кліше, а переконання, бо Олексій - мужній, сміливий і має силу духу. Кожен день від нашого знайомства приносив мені відчуття щастя і захищеності. Я розумію, що з таким справжнім чоловіком можна йти на край світу навіть із заплющеними очима.
Олексію, чи маєте ви приклад міцної сім'ї? Хто ці люди?
Для мене завжди приклад міцної сім'ї - мої батьки. Я поважаю свого батька за мужність і силу, за впевненість в тому, що він робить, за його цілі і те, що він досягає їх. А мама завжди була і є для тата справжнім другом, підтримкою і опорою. В принципі вони як сім'я підкорили багато вершин, і нам є чому в них учитися.
Олексію, що для вас означає шлюб?
Шлюб - це взаємна згода між чоловіком і жінкою для створення сім'ї. Це заповіт і взаємна обітниця любити одне одного, виховувати спільних дітей, будувати стосунки. Шлюб - це праця, сім'ю треба берегти. Я одружився, бо відчув, що готовий жити для когось.
Відомо, що у вас велике коло знайомих. Чи великим було ваше весілля?
Ні, відносно невелике, на 150 персон. Справді, коло наших знайомих дуже велике, але ми і наші батьки хотіли, щоб це було родинне свято, для рідних і найближчих друзів.
Чи були труднощі в організації найщасливішого дня?
Суттєвих труднощів не було. Ми маємо багато друзів, які допомогли нам в організації весільного дня.
Ви - найстарший син в сім'ї Анушкевичусів. Чи легко батьки відпустили свого первістка для створення власної родини?
Я бачу, що мої батьки щасливі від того, що поряд зі мною така прекрасна дружина. Можливо, тому вони так легко мене відпустили (сміється). А взагалі, мої батьки завжди давали мені волю у виборі. Я завжди знав, що вирішувати треба мені, а батьки поважатимуть мою думку.
Яким повинен бути в сім'ї чоловік?
Ви - за патріархальну родину?
Чоловік має бути мудрим, надійним і відповідальним за свою сім'ю. Я за патріархальну родину, тому що, на мою думку, чоловік повинен бути головою, захищати і забезпечувати сім'ю. А жінка - це берегиня роду і сімейного затишку. В цьому і полягає партнерство. Немає когось важливішого, є природою розподілені функції.
А що про це думає молода дружина?
Повністю згідна. Звісно, ми ще не маємо досвіду шлюбного життя, але така модель сім'ї мені теж імпонує.
Молодята, що ще ви про себе можете сказати читачам?
Ми щасливі. Ми всюди разом. У нас немає нічого особливого, ми закохані і просто створили свій спільний світ - сім'ю, ми продовжимо наш український рід, народимо дітей - скільки Бог нам дасть. І ми бажаємо усім відчути таке ж взаємне кохання!
Неля Романовська, журнал "Щаслива пара"