Літературний портал "Читомо" розпочинає знайомити з найочікуванішими новинками, що вийдуть друком під Форум видавців. Наразі читайте про найсвіжіші романи, які написали Софія Андрухович, Вікторія Амеліна, Василь Шкляр, Ірена Карпа, Андрій Кокотюха, Галина Пагутяк, Ярослав Мельник тощо.
Софія Андрухович «Фелікс Австрія»
(Видавництво Старого Лева)
Серед дорослих новинок Видавництва Старого Лева, які хотілося б виділити, — роман Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Пройшло все сім років після виходу останнього роману Софії Андрухович.
«Фелікс Австрія» – це роман про стосунки жінок і країн, націй і мов, про узалежнення і свободу вибору, про побут і смак, відданість і жертовність. Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Читайте також: Софія Андрухович: Назву книжки «Фелікс Австрія» мені «підказав» батько
Вікторія Амеліна «Синдром листопаду»
(Літературна агенція «Літературна агенція «Discursus»)
Як пише у передмові Юрій Іздрик, це роман про співчуття і нашу здатність співпереживати іншим як, можливо, про єдину надію врятувати й зберегти цей світ, визволивши його від агресії, відчуження, недовіри, деструкції.
А ще – про те, що навіть найменше зло помножується, поширюється і не зникає само по собі, як не зникають нафтові плями, пластикові відходи чи радіаційне забруднення. І що найвищий час навчитися співчувати усьому живому так, як співчуваємо найближчим і найдорожчим людям.
«Синдром листопаду» на складний поліфонічний твір, де біографічні та історичні реалії – далеко не основні елементи конструкції.
(Юрій Іздрик)
Василь Шкляр «Маруся»
(Клуб Сімейного Дозвілля)
Кожен його твір стає бестселером і витримує кілька перевидань. Шкляр — володар багатьох літературних нагород: міжнародних премій «Спіраль століть» та «Айстра», Ґран-прі «Коронація слова», «Золотий Бабай», «Золоте перо», «Ярославів вал»… Але найпрестижніша з них — народна Шевченківська премія, кошти на яку зібрали звичайні громадяни після того, як письменник з політичних мотивів відмовився від присудженої йому Національної премії імені Тараса Шевченка.
«Марусю» Шкляр анонсував ще після виходу скандального бестселера «Чорний Ворон». Над цим романом автор працював п’ять років. Як і в «Чорному Вороні», тут за кожною подією стоїть історичний факт. Бойовий шлях отаманші Марусі тісно переплітається з героїчно-трагічною долею Української Галицької Армії, яка наприкінці літа 1919 року визволила Київ від московсько-більшовицьких окупантів, проте волею злого фатуму опинилася на межі цілковитої загибелі. Сам Шкляр вважає, що колізії роману вражають аналогіями з тим, що відбувається в Україні сьогодні.
Ірена Карпа «Baby travel. Подорожі з дітьми або як не стати куркою»
(Клуб Сімейного Дозвілля)
Весела та повчальна книжка від найепатажнішої авторки. Що робити з дітьми в мандрівках Індією, Піренеями чи Балканами?
Невгамовна Ірена Карпа ділиться власним досвідом, який набула в численних подорожах. Веселі пригоди, історії, жарти, нові відкриття — шалена подорож разом із письменницею та її дітлахами починається. І не кажіть, що вас не попереджали…
Кокотюха Андрій «Повний місяць»
(Нора-Друк)
Осiнь 1944 року. Подiлля. Лiнiя фронту вже далеко, але спокою в тилу немає. У селищi Сатанiв страх перед гестапо змiнився боязню каральних операцiй НКВС. Мало того, округу тероризують
озброєнi до зубiв банди кримiнальникiв та дезертирiв. Але й це ще не все: кiлька мiсяцiв по околицях на узлiссi знаходять тiла людей, загризених дикими тваринами. Люди кажуть, завiвся в тутешньому лiсi вовкулака…
Розгадати таємницю сатанiвського лiсу береться бойовий офiцер, фронтовик Андрiй Левченко. Разом iз ним у небезпечнiй грi є втікач із сталінського табору Iгор Вовк, жорстокий капiтан НКВС Сомов, дезертир Жора Теплий та повстанський сотник Грiм.
Їхнi долi сплелися в тугий вузол, кожен має свiй секрет. Кому з них вдасться вистояти в двобої з перевертнем? Детективний трилер, виконаний у популярному стилi ретро-роману, що захоплює з перших сторiнок. А фiнал обiцяє несподiванки, яких не чекав, за його зiзнанням, сам автор.
Окрім того, у Клубі Сімейного Дозвілля вийде 47-й роман Кокотюхи — «Справа отамана Зеленого»
Галина Пагутяк «Сентиментальні мандрівки Галичиною»
(Піраміда)
Ця книжка не підпадає під категорію «роман», зате підпадає під категорію «художня проза».
У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини.
Треба подорожувати, вважає письменниця, куди маєш змогу, чи коли щось здригається в тобі від однієї назви міста, ріки чи села. Ану ж між вами існує якийсь глибинний зв’язок? Для цього не потрібно багато грошей і часу, зате ти змінюєш себе і приносиш частку себе в інший світ, бо приходиш зі своєю місією – зустрічаючись з людьми, розповідаєш про свій світ, а потім розповідаєш про їхній, коли повертаєшся. Самбір, Бібрка, Броди, Мостиська, Добромиль, Нагуєвичі, Белз, Щирець, Підбуж, Уріж, Судова Вишня, Журавно, Рава-Руська… Ейфелеву вежу і міст закоханих у Венеції завжди знайдеться кому описати, але краще подивитися на ці занепалі й спустошені міста і села Східної Галичини як на своє, рідне, без ностальгії й зневаги…
Ярослав Мельник «Чому я не втомлююся жити»
(Клуб Сімейного Дозвілля)
Ярослав Мельник, чий роман «Далекий простір» став переможцем престижного конкурсу «Книга року ВВС—2013», знов дивує читача своєю незвичною прозою. Його книжки виходять різними європейськими мовами, і одразу три країни — Франція, Литва й Україна — мають за честь вважати його творчість своїм літературним фондом. Бог і зло, смерть і вічне життя, відчуження і рідність — ці та інші питання в центрі його нової прозової книги.
А що, коли наш світ видуманий? Несправжній? Тіло можна замінити молодим і здоровим, виростивши його попередньо у своєрідному інкубаторі. Письменник замість Бога пише книгу життя людини, яка навіть про це не здогадується. Молода мати, потребуючи любові, стає катом для власної дитини і змушена знову і знову переживати цю драму.
Віктор Суворов «Остання Республіка»
(Зелений пес)
Автор знаменитого «Криголама», який свого часу спровокував гостру дискусію не лише в наукових, а й громадських колах, у цій книзі ставить нові сміливі запитання.
Публіцистична книжка «Остання Республіка» розповідає про славнозвісний День Перемоги та коли його почали святкувати, чому Парад Перемоги приймав не сам Верховний Головнокомандувач Іосіф Сталін, а його заступник Маршал Жуков? Чи справді СССР не був неготовим до війни, яким було співвідношення військових сил гітлерівської Німеччини та СССР? І головне — чому Радянський Союз програв Друг світову війну? В Росії книга зазнала гострої критики від «офіційних» істориків, але ніхто так і не спромігся спростувати доводів Суворова.
Суворов доводить, що попри те, що у Росії міняються вожді-президенти, але методи залишаються тими самими: те що робив Сталін, потім повторював Хрущов, зараз це робить Путін. Росія залишається Росією.
«Остання Республіка» написана у 1994 році, допрацьована у 2011-му, а в 2014 році спеціально для українського виданні автор, у процесі підготовки рукопису до друку, написав післямову в якій проводить паралелі між 1941 та 2014 роком у зв’язку з військовим вторгненням до України.
Андрій Процайло «Привид безрукого ката»
(Фоліо)
Роман «Привид безрукого ката» отримав другу премію міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова – 2014». «Привид безрукого ката» дочекався свого часу. Він вселяється у тіло аспіранта Лева Безрукого, щоб віднайти нащадків страчених катом людей і попросити прощення. Адже лише так його неприкаяна душа зможе звільнитись від столітніх земних поневірянь. На цьому заплутаному шляху героя чекають випробування – зневірою і коханням, дружбою і зрадою…
Андрій Процайло – український письменник зі Львова.
Лілія Мусіхіна «Звичайник»
(Дуліби»)
Лілія Мусіхіна – автор нон-фікшн бестселеру «Магія українців очима очевидців» та низки етнографічних популярних видань, позаштатний кореспондент «National Geographic Ukraine», фанатичний мандрівник старими українськими селами, якому довіряють свої таємниці знахарі та мольфари, – уперше спробувала себе в художній літературі.
«Звичайник» зайняв 4 місце на Всеукраїнському літературному конкурсі «Коронація слова» 2014-го року в номінації «романи». Редакція видавництва визначила жанр твору як старосвітський роман, в центрі сюжету – кобзар Мартин, його поводир – Устимко та «приблудний» незнайомець на прізвисько Амфібрахій, який виявився Іваном Мазепою…
Обкладинки книг надані видвництвами, ГК