Владика Софроній про те, як правильно дотримуватися суворого посту, про що думати і як поводитися
Для православних християн усього світу триває 40-денний Святий Великий піст. Протягом 40 днів віруючі мають обмежуватися у їжі та розвагах, а свої думки присвячувати Богові й очищенню душі. На запитання черкащан, як поводитися у період постування, що можна, а чого не можна, православним християнам відповідає Митрополит Черкаський і Канівський Софроній.
– У чому суть посту?
– Піст – це утримання, постійний контроль своїх думок та вчинків. Це час для аналізу і висновків, щоб ми задумалися над своїм життям. Обмеження ж у їжі полегшує це завдання і допомагає налаштуватися на відповідний лад, бо з порожнім шлунком не дуже поспіваєш та повеселишся.
– Що категорично забороняється церквою у період посту?
– Заборонено усе гріховне. Постуючи, бажано не дивитися телебачення і не слухати радіо, уникати потоку інформації, який ми не можемо контролювати, адже часто у ньому багато непотребу. Слід забороняти собі розваги, танці, скоромну їжу, обмежувати себе у висловах, утримуватися від подружнього життя. Звичайно, контролювати себе дуже важко, тому церква робить усе, аби допомогти людині. У цей період бажано хоча б раз на тиждень відвідувати храм.
– У році є чотири пости, чим вони відрізняються?
– Вони різняться за своєю суворістю. Великий і Успенський піст однаково суворі, Різдвяний та Петрів вважаються полегшеними, адже під час них дозволяється їсти у вівторок, четвер і суботу варену їжу. У Великий та Успенський піст це можна собі дозволити лише у суботу і неділю. Найбільш принципово церква ставиться до Великого посту, бо він готує нас до усвідомлення і сприйняття подвигу Христа. Під час Великого посту рекомендується хоча б двічі причаститися та сповідатися.
– Що і коли можна їсти під час Великого посту?
– Піст, за яким ми живемо, написаний для монастирів, тож в ідеалі постувати слід на воді та хлібі. Ми не маємо спеціального уставу для світських людей, а простим віруючим дуже важко 40 днів дотриматися такого суворого обмеження. Тому звичайним черкащанам можна дозволити собі їжу, приготовлену на олії, в усі дні, окрім середи і п'ятниці, коли бажано взагалі нічого не їсти. У ці дні постують насухо. Проте, коли зайде сонце, можна з'їсти щось сире: морквину чи капусту. Риба у Великий піст дозволяється лише на Благовіщення і Вербну неділю. Напередодні Вербної неділі увечері можна дозволити собі навіть ікру. Іншу морську живність можна споживати протягом усього посту.
– Чому у піст дозволяють їсти рибу, адже це також жива істота?
– Так, проте вона не має крові. Православним християнам категорично заборонено їсти кров. Із Біблії відомо, що душа тварин у їхній крові, тому, споживаючи її, ми з'їдаємо й їхню душу. Через це категорично не лише у піст, а й звичайний час не можна їсти м'ясо кроля. Його вбивають ударом по потилиці, тому кров залишається у м'ясі тварини. Так само не можна вживати кров’янку. Відповідно до заборони Апостольського собору, не можна їсти риби, яка не має луски, наприклад сома.
– Ченці завжди їдять пісну їжу?
– Вони ніколи не їдять м'яса, але молоко і яйця вони можуть споживати у дні, коли це дозволено.
– Чи можна у період посту курити?
– Куріння взагалі заборонене, бо це пристрасть, залежність, якої людина не може позбутися, тому це великий гріх.
– Кому церква дозволяє не дотримуватися посту?
– Дітям до семи років, вагітним жінкам, тим, хто годує немовлят груддю, і літнім людям, але їм також категорично заборонено споживати м'ясо, дозволяються лише молочні продукти.