У двох сусідніх будинках жили дві різні сім’ї. Одне подружжя завжди сварилося, а в іншого завжди панували тиша і порозуміння.
Одного разу, позаздривши миру в сусідів, дружина першого подружжя каже до чоловіка:
– Піди-но до сусідів і подивися, що вони таке роблять, що у них завжди все добре!
Той пішов, добре сховався і спостерігає.
Дивиться — сусідка миє підлогу в хаті. Раптом її щось відволікло й вона побігла на кухню. У ту саму мить її чоловікові знадобилося терміново зайти до будинку.
Він не помітив відра з водою, перечепився — і вода розлилася.
Тут прийшла дружина і, знітившись перед чоловіком, каже:
– Вибач, дорогий, це я винна!
– Та ні, це ти прости, винний саме я.
Послухав сусід цей діалог і пішов додому.
А дружина його запитує:
– Ну що, подивився? То що? В чому секрет їхнього миру?
– Я все зрозумів! Секрет простий: у нас за кожним правда, а в них кожен винуватий.
