Одна жінка дуже любила сваритись. Робила це постійно: в магазині, в транспорті, на роботі, вдома. Якось на полі зчепилась з сусідкою. Одна одній не хотіли вступитися. Через межу працював наймит.
Довго слухав беззмістовне базікання. Нарешті підійшов з незвичним проханням:
- Ходіть, допоможете вогонь розпалити.
Прийшли туди, де було багато копиць сіна. Чоловік присів і почав кресати сірник.
- Що ти робиш? – кинулись жінки. – Все сіно спалиш і наше і сусідське!
- Ото ж бо. Ви, як то кресало, біля сухої трави. Все спалите: стосунки, повагу, відносини, сім’ю.
Сварка, як вогонь, який все руйнує на своєму шляху.
© Юлія Головчин «Притчі»