Знаючі люди подейкують: все що відбувається на політичному рівні, відбувається «не так просто». Все воно має незриму для пересічного спостерігача економічну «підкладку». Перефразуємо відомий вираз - про що б не говорили депутати Івано-Франківської міськради на сесії – мова все-рівно йде про гроші. А якщо ні – то про піар, славу, яка теж за їх задумом колись повинна конвертуватися в ті ж самі гроші.
На останній сесії Івано-Франківської міської ради в порядку денному серед інших питань було аж два (!) про Івано-Франківський муніципальний коледж. Це на додачу до кількох згадок про нього і на попередніх сесіях. Якщо в один день Івано-Франківська міська рада двічі розглядає питання, пов’язані з однією очевидно «далеко нестратегічною» структурою, значить це або спланована атака, або той випадок, про який каже відома українська приказка про «кота, якому немає що робити…». Значить, або цей коледж «комусь» став поперек горла. Комусь, хто звик до тихого болота, до зручної монополії. Й не бажає ніяких змін, ніякого свіжого вітру в освітній газузі. Або ж «хтось» хоче попіаритися на темі, пограти в захисника «невідомо чого від невідомо кого».
В порядку денному, зокрема, був протест прокурора на рішення міськради про договір оренди Муніципальним коледжем навчальних приміщень школи №19. Підставою для цього протесту стало подання санепідемстанції, спеціалісти якої вирішили, що навчальний процес у приміщенні 19-ої школи чомусь потребує аж двох окремих санітарних дозволів. Одного для школи і одного для коледжу. Хоча обидва навчальні заклади перебувають в одних й тих самих стінах, дихають одним повітрям та користуються одними й тими ж шкільними комунікаціями. Школа дозвіл має, але чого б і «не отримати з коледжу…», напевно помислили «санітари»?
Який не будь німець нічого б не второпав. Але ж ми з вами не німці, ми чудово розуміємо, що кількість виданих дозволів прямо пропорційна кількості «чиновницького щастя». А якщо ще й в «когось» впливового є пряме зацікавлення «видавити» небажану конкуруючу структуру з міста, то кількість перспективного чиновницького щастя просто зашкалює!
Іншим питанням був запит від депутата-бютівця Володимира Стасюка:
Міському голові
п. В. Анушкевичусу
Депутатський запит
Шановний Вікторе Андрюсовичу!
У попередньому скликанні міської ради сталася подія, яка суперечить здоровому глузду: на базі орендованих приміщень Івано-Франківської міської школи №19 (вул.. Хоткевича, 56) було створено приватний навчальний заклад під претензійною назвою «Івано-Франківський муніципальний коледж».
Зазначу, що коледж взявся за підготовку молодших спеціалістів на комерційній основі із спеціальностей, підготовка яких вже здійснюється іншими коледжами, розташованими в обласному центрі.
Хотів би зауважити, що починаючи з 2002 р. в Україні (і в області також) спостерігається помітна тенденція до щорічного збільшення кількості народжених дітей, а тому зменшення навчальних площ школи №19 є недопустимим, якщо враховувати той факт, що поряд розташована школа переповнена учнями – школа №22.
Окрім того, назва «Івано-Франківський муніципальний коледж» вводить в оману потенційних абітурієнтів та мешканців міста, оскільки створює ілюзію, що цей заклад не є приватним і до його заснування має безпосереднє відношення міська влада. До того ж на рекламних агітках (примірник додається) зображено цілу будівлю школи №19 та ніде не вказано, що цей заклад є приватним.
Зважаючи на викладене вище та керуючись ст..49 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», -
Прошу Вас
- 1. Повідомити сесії міської ради, хто із посадових осіб виконавчої влади міста погоджував назву приватного навчального закладу «Івано-Франківський муніципальний коледж»?
- 2. Які заходи здійснюються виконавчою владою щодо розірвання договору оренди навчальних площ приватним закладом у ЗОШ №19 та коли оренда буде припинена?
Відповідь на запит прошу озвучити на наступній сесії міської ради.
Депутат (підпис) Володимир Стасюк
Отже, депутат-ветеран, який вже не одне скликання гріє своїм природним «депутатським теплом» крісло у сесійній залі міськради, раптом зацікавився: хто ж це дозволив назвати комерційний коледж «муніципальним»? Які ж це воріженьки насмілились в назві навчального закладу згадати давньоримське міське самоврядування? Міський голова коротко пояснив Стасюкові, що в Івано-Франківську немає муніципії, а є міська рада. Тому ніяких обмежень на слово «муніципальний» з боку влади бути не може.
Цей демарш Стасюка, зрозуміло, можна було би вважати просто анекдотичним, як і багато іншого, що вилітає з його уст. Проте те, що його було чітко синхронізовано з прокурорським протестом, як мінімум «викликає запитання»…
Перше: для чого Стасюк підставлявся під кпини? Вкотре демонстрував колегам-депутатам і громаді свій «фірмовий» гумор, очевидно, відточений на членах колективу і студентах медичного коледжу? Навряд чи. Думаємо, що навіть самому Стасюкові відомо, що його «інвективи» знайомі всім і кожному ще з 90-их років, коли простуватий «гуморний» стиль напористих вусатих політиканів ще спрацьовував у провінційних «пацикових».
Друге: чому керівник коледжу нападає на своїх колег-освітян? Може відчуває конкуренцію? Адже коли медучилище після керівників Л. Мудрак та Р. Малика – «святої людини», як його і зараз називають колеги, очолив Володимир Стасюк в буремні 90-ті, то воно за відгуками знаючих людей швидко «комерціалізувалося», а ціна вступу, скажімо на спеціальність «зубний технік» тоді майже досягла ціни вступу в Медінститут. Щоправда, кажуть очевидці, були і позитивні зміни. З’явилися мультимедійні класи, кондиціонери, були відремонтовані туалети... Студенти з сіл, що доїзжали на навчання, отримали можливість проживати в приміщеннях коледжу…
А може це інша стратегія, яку більшість знає під гаслом «Тримай злодія!» Адже у місті добре пам’ятають історію і з землею, «відчудженою» по сумнівній схемі від Медичного коледжу під житлове будівництво, про що тоді писала місцева преса.
У всьому цьому варто розібратись. Ми послухали Ігоря Макарука, директора Муніципального коледжу. Він каже: «Очевидно нас бояться, тому що ми пропонуємо незвичайні речі на ринку освітніх послуг. Якби нашою метою була банальна нажива, «комерція» як кажуть деякі наші опоненти, ми б не займалися складним освітнім бізнесом, а відкрили б, наприклад, кіоски з піцою. Муніципальний коледж ми формуємо як заклад нового типу, унікальний проект з великими перспективами. Зокрема, ми беремо на себе забов’язання щороку дати на безкоштовній основі освіту тридцяти дітям – міським сиротам і дітям з малозабезпечених міських сімей. Враховуючи соціальну спрямованість проекту, міська влада погодилася надати нам пільгову оренду. Ми відремонтували класи, обладнали, вклали в це все сто тисяч гривень. Ми однозначно за кілька років виїдемо із школи, і все це залишиться тут. Невже місту не потрібний такий проект? Невже місто спроможне забезпечити всіх міських дітей з малозабезпечених сімей, сиріт, освітою? Відповіді на ці питання очевидні. Наш проект, здається, заважає корупційним схемам, «збиває» ціни на освітні послуги. Тому міські «монополісти від освіти» так стурбувалися, звідси, я думаю, й та атака, яку організували проти нас!»
«Мені взагалі ця ситуація із запитом В. Стасюка дивна ще й тому, - стає більш відвертим Ігор Макарук, - що недавно коли в Калуші, в Коледжі культури і мистецтв, проходила обласна Рада директорів коледжів, то після засідання, під час неформального спілкування, так сталося, що я сидів за одним столом із паном Стасюком, ми приязно спілкувалися, він наливав мені горілку..., нічого не передвіщало таких демаршів, - я не скажу підступних, але малозрозумілих – точно».
Взагалі, ми живемо в час гіпертрофованої подвійної моралі. Особливо в політиці. Чомусь депутати від БЮТу так агресивно переймаються долею маленького коледжу, який декларує, і вже почав реалізовувати, соціальну спрямованість і мовчать, коли міськрада «пробачає» після «високої домовленості» тому ж БЮТУ близько 3 мільйонів боргу за орендоване приміщення поблизу Філармонії.
На щастя (і на диво), найбільша фракція у міській раді – фракція ВО «Свободи» - перейнялася перспективами міської освіти й дала відсіч намаганням деяких депутатів та «професійних санітарів-гігієністів» припинити діяльність перспективного навчального закладу. Можливо, завдячуючи «свободівцям» коледж й далі допомагатиме міській громаді в освітній галузі, руйнуватиме корупційні схеми і «монопольки» в такій принциповій царині розвитку міста. Ми матимо можливість побачити і оцінити, чи високі декларації колективу в майбутньому будуть реалізовані.
За словами ж директора вже у наступному році Муніципальний коледж підписує договори з іноземними навчальними закладами, які дозволять «розкрити» цей проект на Європу, уніфікувати дипломи коледжу з освітніми сертифікатами Європейського Союзу. Таким чином, випускники муніципального коледжу будуть одночасно отримувати дипломи державного взірця і дипломи, які дозволять їм працювати в країнах Шенгенської зони.
Ігор Макарук настроєний оптимістично: «Ми ще не вийшли на так би мовити «повну потужність», наразі тільки опрацьовуємо навчальні плани, нові технології, але з наступного року ввійдемо в запланований ритм. Наразі в цій ситуації з запитами, сесіями, комісіями… є для нас великий позитив. Тепер, завдяки останнім подіям, про наше існування знають всі. Ми пізнавані. Залишилося цю пізнаваність наповнити позитивним змістом, чим ми і займемося…»
Пркурорський протест, який сесія Івано-Франківської міської ради після звіту спеціальної комісії відхилила
Депутатський запит В. Стасюка
Відповідь на депутатський запит В. Стасюка
Аналітична група "Фіртка-Магус"