Коли ваше серце повне подяки, будь-які двері, що здаються закритими, можуть привести вас до дивовижних відкриттів....
....Дуже небагато жінок оволоділи основами дзен. Ренгетсу - одна з них. Вона здійснювала паломництво і прийшла в село на заході Сонця. Ренгетсу просила притулку на ніч. Але жителі села зачинили двері перед нею. Вони, мабуть, були ортодоксальними буддистами і не могли залишити у себе жінку дзен... Вони вигнали її з села.
Ніч була холодна, і жінка залишилася голодна і без притулку. Вишня в полі дала їй притулок. Вночі було по-справжньому холодно, і вона все не могла заснути... Та це було і небезпечно - дикі звірі...
Опівночі вона прокинулася, тремтячи від холоду, і побачила: у весняному нічному небі квіти сакури, що розпустилися, посміхалися місяцеві, оповитому туманом.
Переповнена почуттями, переможена красою вона встала і поклонилася у бік села: «Завдяки їм я залишилася без ночівлі, але знайшла саму себе вночі під квітучою вишнею і туманним місяцем!» З великою щирістю вона дякувала цим людям, які відмовили їй у притулку; адже інакше вона спала б під звичайним дахом і пропустила б цей цвіт вишні, цей шепіт квітів і місяця, і це мовчання ночі, таке повне і глибоке мовчання ночі. Вона не сердилась, вона прийняла це, не тільки прийняла, вона вітала це. Вона відчувала себе вдячною...
...Життя чудове, і в кожен момент воно приносить вам тисячу і один подарунок. Але ви такі зайняті, такі поглинуті думками з вашим прагнучим розумом, ви такі переповнені вашими рефлексіями, що ви відкидаєте всі ці подарунки. Бог приходить до вас постійно, а ви продовжуєте відмовлятися.
Людина стає Буддою в момент, коли вона приймає все, що приносить життя, з вдячністю.
Ошо