Прем’єра першої української опери про австрійського ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького, більш відомого як Василь Вишиваний, відбудеться у квітні 2021-го року у Харківському національному академічному театрі опери та балету ім. Миколи Лисенка.
Про це Суспільному Карпати повідомив режисер опери "Вишиваний. Король України", директор та художній керівник Івано-Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський, пише Фіртка.
Композиторка Алла Загайкевич (Київ), автор лібрето Сергій Жадан (Харків), режисер Ростислав Держипільський (Івано-Франківськ), диригентка Оксана Линів (Львів), продюсерка - голова "Центру українських ініціатив" Олександра Саєнко (Відень) - цей проєкт об’єднав митців з усієї України.
Композиторка Алла Загайкевич створила особливу музичну тканину опери: треба було обіграти нелінійний сюжет лібрето, втілити народні теми в сучасні образи, залучивши електронно-акустичні засоби.
"Це музика фонізмів. Музика станів людської душі, історичних станів. Тут і внутрішні, і зовнішні конфлікти: вагання і метання людини, пошуки", – підсумовує головний диригент "Схід OPERA" Дмитро Морозов, який займається підготовкою опери.
У багатьох моментах, підкреслює диригент, музика не є гармонійною, навпаки – конфліктною, бо це зображення історичного конфлікту початку XX століття, у якому опинився Василь Вишиваний. Адже бувши представником монархічної родини Габсбургів, він обирає ідентичність колонізованої країни – українську ідентичність, яка лише починала зринати напередодні 1918-1919 років.
У лібрето Сергія Жадана є фраза:
"Він ніби хоче вплести себе в історію, яка лише пишеться. Він ніби хоче долучитись до чогось, що лише формується, постає з окопів Першої світової. Дивний вибір. Дивний. І небезпечний".
Аналізуючи оперу, Дмитро Морозов пояснює, що на музику ХХ-ХХІ століття, в принципі, не можна дивитися відокремлено від історії.
"Це сторіччя війн. Людська постать відходить на інший план. Вона зневірюється в ідеалах".
Тому й музика має дихотомічний характер.
Щоб об’єднати містерію музики, лібрето та власне дії в опері "Вишиваний. Король України", режисер Ростислав Держипільський обрав конструкцію триярусного українського вертепу.
Це дозволяє відтворити усі темпорально-просторові задуми сюжету, адже там мега різні локації - від вокзалу і Лук’янівської в’язниці, до баталій Першої світової й карпатських лісів, плюс різні часові зсуви.
"Я намагався піти до коріння, до наших джерел. Це може бути аналогія з триярусним вертепом, де є земля, рай і пекло. Конструкція дає змогу відтворити і окопи, поїзди, якими їхали солдати на війну, і звичайні люди, що опинилися у пеклі і в жорнах Першої світової", – говорить режисер.
Ростислав Держипільський анонсує багато метафізики: символів і курбасівських "перетворень" у постановці.
Героїчно-трагічна доля Вишиваного тягне за собою фатальний образ Людини в чорному, який є в лібрето до опери "Вишиваний. Король України". Це взагалі поширений у літературі образ.
В опері Людина в чорному є рівновеликим персонажем з Василем Вишиваним, каже Дмитро Морозов.
"Це такий же головний образ як і Василь Вишиваний. Потрібен дуже сильний співак з дуже гарним баритоном, гарною вокальною технікою, бо він складний для виконання, і це ще й має бути сильний актор".
Ростислав Держипільський трактує його в постановці як alter-ego Василя Вишиваного. Це постійні сумніви головного героя, своєрідний Азазель, наприклад, у фінальній сцені Людина в чорному говорить.
"Ну як, полковнику, що ти бачиш уві сні? / Хто приходить до тебе з нічними прокляттями? / Ти все втратив, полковнику, все програв. / Лишається просто визнати власну поразку".
Паралель із таким фіналом Василя Вишиваного проводить доктор історичних наук Дмитро Білий. Науковець пояснює, що Вільгельм фон Габсбург продовжив традицію, яка йшла зі середини ХІХ століття. Його дядько Максиміліан Фердинанд Йосиф фон Габсбург став імператором Мексики.
"Він вважав, що таким чином допоможе мексиканцям. Хотів позбавитися колоніального тиску, бо Габсбурги мислили себе батьками націй. Але згодом мексиканці стратили його. А пізніше батько Вільгельма Карл Штефан хотів стати королем Польщі, а Василь Вишиваний – королем України. Посилювалося протистояння між батьком і сином".
Тобто, постать Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького неоднозначна, як може здатися, на перший погляд, як і його мотиви.
Для автора лібрето "Вишиваний. Король України" Сергія Жадана важливим було осмислити події сторічної давнини: простежити, як історія в якийсь момент робить коло з тими самими помилками, а іноді висновками.
"Постать Вишиваного нетривіальна, цікава, заслуговує всіляких згадок і вивчення. Прихід Вишиваного в українство, прийняття ідентичності – це не лише історія. Цікаво подивитися, як і зараз багато людей відкривають для себе Україну, українську історію, українську культуру, українську мову. Наскільки це процес щоразу особистісний, приватний, і надзвичайно індивідуальний", – говорить Сергій Жадан.
Постать Василя Вишиваного, висновує письменник, доводить, наскільки важливими – у світі подекуди цинічному і прагматичному – є цінності, ідеали, і як вони можуть переважати у життєвій долі.