Переможець президентських праймеріз УКРОПу, народний депутат Олександр Шевченко поділився своїми думками з приводу введення воєнного стану в десяти областях України та акваторії Азовського моря, а також пояснив, чому не голосував за президентський указ.
- Чому ви не голосували за введення в десяти областях України воєнного стану?
Як можна голосувати за чистий аркуш паперу? Хтось бачив, за що голосував? Текст указу президента не було роздано депутатам, цього ж тексту не було навіть на сайті Верховної Ради. Регламент і закон дають Верховній Раді дві доби для рішення щодо указу президента про введення воєнного стану, тож чому було треба голосувати "вже і негайно" невідомо за що?
У Петра Олексійовича склалася така методика – спровокувати емоцію і, доки вона не згасла, дотиснути голосування.
Згадайте ті піар-голосування, ту "спортивну рибалку" на депутатів-корупціонерів. Продемонстрували кіно – і швиденько голосуйте, бо інакше ви – поплічники Путіна. А потім півроку навіть забувають викликати підозрюваного на допит... Але відпіарилися.
Переконаний, що в прийнятті таких доленосних рішень, як введення воєнного стану, в політиків повинен бути, як то кажуть, холодний розум.
Хтось усвідомлював наслідки такого рішення? Хтось розумів необхідність саме такого рішення? Комусь розповіли про заходи, які будуть реалізовуватися на територіях воєнного стану, як того вимагає Закон "Про правовий режим воєнного стану"?
- Які ви бачите наслідки введення воєнного стану?
Об'єктивно – я бачу лиш один позитивний момент від закону про введення воєнного стану. Це привернення уваги світової спільноти до російсько-української війни. Війни, яка насправді вже триває довше, ніж друга світова на території України. Ми вже звикаємо до неї...
Усе. Який іще позитив? Жодного. Далі йде тільки негатив. От минулого тижня наші футбольні команди грали матчі європейських турнірів. Домашні матчі вони не змогли зіграти на своїх домашніх полях, тому що європейські команди відмовилися їхати в їх міста через воєнний стан. І це лише вершина айсберга!
Обвал фондових ринків означає втрату капіталізації країни. Україна враз подешевшала на мільярди доларів. А це якраз ті відсотки, за якими ми здійснюємо зовнішні запозичення... Тобто всі ми будемо платити за цей воєнний стан. Гривня падатиме. А скільки інвесторів тепер не прийде до України, скільки капіталів буде виведено? Скільки туристів не приїде з Європи? Мені надають інформацію туристичні фірми – тисячі туристів скасовують бронювання, цілі групи відмовляються їхати в Україну.
І це все не абстракція – не варто думати, що це нікого не стосується. Це стосується кожного українця. Це ще одна причина того, чому українці й далі будуть ставати біднішими, чому не будуть збудовані нові дороги, чому не буде розвиватися соціальна сфера, чому нове медичне обладнання не з'явиться в лікарнях, чому зарплати українців і надалі будуть найнижчими, а тривалість життя українців серед найменших у Європі.
- Ви ще за тиждень до воєнного стану передбачили його введення в своєму відеозверненні. Тоді це всім здалося невдалим жартом та вашим піар-ходом. Ви щось знали?
Так, в прямому ефірі у зверненні в Facebook до українців (цей ефір можна переглянути в стрімі від 20 листопада на моїй офіційній сторінці) я передбачив, що Петро Порошенко, втрачаючи всі шанси на вихід до другого туру виборів президента, готує сценарій відміни виборів через введення воєнного стану.
Також я прогнозував в інших ефірах, що в найближчий час можна очікувати загострення чи то в Азовському морі, чи десь на лінії розмежування. Я говорив про те, що Порошенко чекає слушного моменту, який мав би стати причиною ведення воєнного стану і відміни виборів.
Чесно кажучи, я сподівався, що у влади вистачить розуму та відповідальності не гратися сірниками над пороховою бочкою (так оцінюють дії РНБО мої читачі в соцмережах) й не наражати Україну на додаткові ризики й проблеми.
Багато вже сказано про те, що ми мали безліч причин оголошувати воєнний стан раніше. Тисячі патріотів України загинули. І що тоді казали влада й президент? Що воєнний стан ніяк не можна вводити, бо Путін нападе, бо МВФ не дасть кредит, бо...
Але його вели саме за 40 днів до старту виборчої кампанії, яку треба зірвати...
І коли хтось спекулює заявами, що "Україна в небезпеці, а вам вибори в голові" – то йдеться про вибори в голові президента і про його страх їх програти...
Такі твердження, які ретранслюють боти з президентських ботоферм і дехто з куплених активістів (приміром, Микола Томенко в своєму блозі говорить про 120 "активістів" на зарплаті в штабу Порошенка) – це відверта маніпуляція. Свої страхи і проблеми з виборами пан Порошенко перекладає на інших. В мене немає сумнівів, що мотиви введення воєнного стану на 60 діб саме зараз великою мірою мотивовані саме страхами президента з приводу виборів у березні.
- Конкретизуйте, які ще були мотиви влади щодо воєнного стану?
Їх багато. Скажімо, люди президента зараз хочуть приватизувати "Центренерго". Як ви гадаєте – під час воєнного стану ціна цього стратегічного для держави активу зросте чи впаде? Чи ризикне якийсь європейський чи американський інвестфонд взяти участь в аукціоні?
На моє переконання, в Петра Олексійовича було три основних мотиви такого "вчасного" воєнного стану.
Перший – відміна й відтермінування виборів.
Другий – спроба відволікти українців від інших проблем. Тут ідеться і про протести проти антинародного закону про євробляхи, і про підвищення цін на газ, і про цинічне створення передвиборного піар-фонду президента за рахунок мільярду з бюджета.
Третій – отримати інструменти боротьби з політичними опонентами, закрити рота засобам масової інформації, обмежити діяльність політичних партій, все активне суспільство, активістів, політиків – поставити на контроль і прослуховування... Вони і так всі під контролем, але тепер все буде в більших масштабах і на, нібито, законних підставах...
Урешті-решт, головна мета – встановити в Україні авторитарний режим путінського зразку.
- Чому не було введено воєнний стан у першому варіанті: на всій території України, на 60 діб і з обмеженням прав і свобод?
Петро Олексійович, як відомо, – "людина ночі". Він проводить зустрічі й наради, приймає рішення вночі...
Так сталося й цього разу... Емоції, адреналін, ейфорія... Відчуття, що схопив самого Бога за бороду...
Але прийшов ранок, і карета стала гарбузом. Як у тій казці про Попелюшку...
Ці маніпуляції, гра в наперстки з Указом, який змінювався кілька разів... Ганьба перед всім світом.
Переконаний, що тимчасово відмовитися від частини цього сценарію Порошенко був змушений через позицію Верховної Ради та позицію Європи і США, які йому доступно пояснили, що, "без жартів", вибори мають відбутися в законні терміни й "за будь-якої погоди".
- Спливе 30 днів. Що буде далі?
Весь світ бачить – влада впровадила воєнний стан, однак не зробила жодного кроку, який би довів, що це зроблено не для галочки, яку вона хоче отримати в бюлетенях у 2019 році. Дипломатичні стосунки з агресором не розірвано, кордон з Росією не закрито, російське майно на нашій території не заарештоване, російський бізнес і далі процвітає в Україні, викачуючи з українців гроші, на які відливатимуться кулі й снаряди, що нестимуть смерть нашим солдатам. В Україні продовжують працювати установи, фінансовані Кремлем, не було прийнято жодних принципових рішень щодо російської п'ятої колони в Україні...
Не впевнений, що пан Порошенко змирився з ситуацією. Думаю, що він не буде полишати надій на провокування нових конфліктних ситуацій – чи то на лінії зіткнення, чи якихось заворушень на релігійній основі, чи ще щось придумає... Хотів би застерегти його щодо можливих експериментів над Україною та українцями.
Мені люди пишуть масу звернень. Поведінку президента і тих членів РНБО на нічному засіданні вони порівнюють з поведінкою мавпи, яка тримає в руках гранату. Ці мавпи не розуміють, що прирікають своїми діями українців на бідність. Нам щороку необхідно 10 мільярдів доларів зовнішніх інвестицій, аби не відставати від світу. Саме інвестицій, а не позик чи запозичень, які треба віддавати з процентами.
Натомість ми маємо мільярд-півтора. І, що цікаво, головні наші інвестори – Росія та Кіпр. Я не згоден з тим, що наших можновладців можна назвати "мавпами з гранатою". Адже вони діють за холодним і цинічним розрахунком. Це свідоме провокування страхів у державі... А мета одна: відмінити вибори, втриматися в будь-який спосіб при владі. Інтереси українців та України тут на останньому плані.
Пам'ятаєте, як в Росії приходив до влади Путін? Як підривалися житлові будинки терористами з ФСБ? Як провокувалася війна в Чечні? Це був сценарій суспільного божевілля, провокування почуття незахищеності. Не виключаю, що саме таку технологію сьогодні дехто обрав і в Україні.
- Але багато людей, все ж таки, підтримують воєнний стан?
Більшість не підтримує і не розуміє його. За нашою соціологією, підтримує близько чверті українців. Третина – не підтримує. Решта просто не розуміє, що відбувається.
Ми справді маємо підступного і жорстоко ворога. Ворога, який ідеологією "руського міра" обґрунтовує свої напади на сусідні території та країни. Тому ми повинні бути в готовності й розуміти всі ризики. Але й завчасно сіяти паніку не варто. Ви згадайте: щойно відбувається якесь загострення – зростання ціни на газ, євробляхи, якісь оборудки влади, плівки Онищенка, чи ще щось, то Порошенко або влада відразу ж заявляють – ось-ось "Росія нападе". Це ризикована тактика. Бо коли щоразу кричати про вовків, то настане час, коли вони прийдуть насправді, але на це ніхто не зверне уваги... Влада повинна бути максимально відповідальною. Кроки її мусять бути зваженими. Інтереси України – зараз понад усе.
Сам факт прямої трансляції засідання РНБО, чого, практично, раніше ніколи не було, свідчить, що це була свого роду театральна постановка Петра Олексійовича. Але актори, окрім самого президента, виявилися слабкими... Їм не повірила більшість українців.
Петро Олексійович прекрасний актор, просто професіонал. Йому багато людей досі ще вірять. Ще рік тому ніхто й чути не хотів про нього як про президента на другий термін, але силами штатних "активістів" світом пішла гуляти така думка – "так, Петро Порошенко поганий, але інші – ще гірші!"
Якби десь у Європі президент звітував про свою роботу не вимірними результатами – ростом ВВП, зарплат, інших показників, – а десятьма тисячами біг-бордів за сотні мільйонів гривень, то які б у нього були шанси?
Петро Олексійович чітко йде за настроями людей. Зараз він реалізовує сценарій "технологічного патріотизму", який йому написали його політтехнологи і радники. Мовляв — є ніша десь в 30% патріотичного електорату, то на нього й працюємо... І це справді спрацювало, не так, як очікували, але спрацювало. Та в останній місяць рейтинги знову почали падати... Вам скаже будь-який політтехнолог: коли рейтинг слабкий, позитивна динаміка відсутня, то слід підвищувати ставки, загострювати ситуацію. У цьому є ризик для політика, бо через такі дії ситуація стає непрогнозованою. Може винести вгору, а може й обвалити і поховати всі надії.
Те, що Петро Олексійович вийшов на шлях радикалізації, це ознака паніки в його рядах.
Йому зараз вигідні конфлікти, провокації, йому, зрештою, вигідна війна. Це шанс відтермінувати вибори, шанс і далі грабувати Україну...
Йому, як це цинічно не звучить, став вигідним конфлікт в Азовському морі, йому вигідні будь-які протистояння на будь-якому ґрунті – міжнаціональному, релігійному, міжетнічному чи якомусь іншому. Бо це шанс відтермінувати відповідальність за злочини і ще на кілька місяців залишитися на посаді... Але кінець цьому буде. І відповідальність за все скоєне також.
- Як ви оцінюєте сам указ і закон про запровадження воєнного стану, його зміст?
Здавалось би, якщо ви плануєте щось подібне не один тиждень, то мали бути хоча б якісь юридичні напрацювання, експертні оцінки – що ми робимо, які механізми, які ресурси, які, зрештою, завдання? Що ми плануємо отримати за час дії воєнного стану?
Ніхто не отримав відповіді на жодне запитання...
Президент заявив, що він скористається воєнним станом тільки у випадку проведення Росією сухопутної операції на території України. А щось заважає президентові відбивати напад Росії без наперед введеного воєнного стану?
Мені взагалі незрозуміла ця заява про сухопутне вторгнення в майбутньому. Вона означає те, що Росія ще не проводила сухопутного втручання на територію України? А що тоді ми маємо на Донбасі? А Крим? Там що, президент думає, що ніколи не було сухопутного втручання Росії і немає зараз?
А якщо не буде іншого втручання, то указ президента можна буде вважати недійсним?
Я нагадаю ситуацію з Іловайськом. Коли тисячі наших хлопців, виходячи з оточення, потрапили під обстріли, у цей час Петро Порошенко підписував документи на свої чергові офшори – було розслідування журналістів, пошукайте. Що це було на думку РНБО і президента?Воно зараз є, те сухопутне втручання, чи його немає?
З указу президента нічого неможливо було зрозуміти – що буде з обмеженням прав і свобод громадян? Які з них будуть обмежені? У яких ситуаціях? На який час? Як будуть обмежені ЗМІ та діяльність партій? Чи не почнеться масове прослуховування телефонів громадян, зокрема журналістів, громадських активістів, опозиційних політиків? Усе в указі президента мало бути розписане до деталей!
Зараз нам під час передачі "Право на владу" пан Пашинський продемонстрував якийсь план заходів із 45 пунктів... На третій день після РНБО. Але закон вимагає, щоби всі ці заходи були в указі, а не після того, як ВР проголосувала.
- Багато є думок про те, що в умовах воєнного стану не може бути дипломатичних стосунків із окупантом…
Владі хоча б із контрабандою розібратися для початку. Скажіть, що заважало президенту за майже п'ять років на посаді, маючи прямий вплив на діяльність силовиків, зокрема СБУ, зупинити контрабанду з ОРДЛО, контрабанду на митниці? Хтось має якесь тому пояснення?
Наступне – якщо в нас війна, воєнний стан, то, може, варто зупинити безоплатне постачання на окуповані й анексовані території ресурсів – води, електроенергії?
Може, варто розібратися з російським бізнесом в Україні? З монопольним ринком скрапленого російського газу і дизпалива в бізнесі Медведука-Порошенка?
- Розірвати угоди про дружбу, розірвати дипломатичні стосунки?
Якщо б усе це було задекларовано в заходах із забезпечення воєнного стану, то ми б розуміли для чого він і з чим його їдять, як то кажуть. Натомість ми отримали якийсь наполовину воєнний стан. Із незрозумілими повноваженнями, перспективами, сумнівною доцільністю... Чим далі, тим більше складається враження, що це просто піар-проект, чергова серія "технологічного патріотизму" і технологічного загострення від штабу Петра Олексійовича...
Але я переконаний, що нам залишилося пережити чотири місяці, до виборів президента – і далі Україну чекатиме добре майбутнє...
- Ще одне запитання, яке залишилося в тіні воєнного стану, – питання бюджету. Ви також не голосували за нього. Чому?
Влада і президент втрачають зв'язок з реальністю.
Соціальні витрати падають, витрати на утримання влади, президента, прокуратури, поліції – ростуть...
Багато в цьому бюджеті є дуже сумнівних пунктів, пріоритетів і сигналів...
Цинізм влади сягає нових висот. Чи правильніше буде сказати — нового дна...
Петру Олексійовичу мало награбованих грошей за час президентства, мало тих кривавих грошей від контрабанди з ОРДЛО, від торгівлі з агресором, від спільного бізнесу з Росією...
Він придумав ще один спосіб, як коштом платників податків проводити власну передвиборну кампанію на президентських виборах в 2019 році.
Один мільярд гривень – саме на таку астрономічну суму в бюджеті наступного року планується створити так званий Фонд президента України.
Це буде безконтрольний для платників податків фонд, з якого президент буде рясно засівати "гречкою" під час відвідування з передвиборними візитами закладів освіти, науки, надавати за незрозумілими принципами якісь пільги... Хай би робив це, але за власні кошти, а не за кошти платників податків! Адже в той час, коли всі українці стають біднішими, статки президента від бізнесу, який він обіцяв продати, зросли в вісім разів!
Я пригадую, що свого часу, наприклад, Леонід Кучма також створив подібний благодійний фонд, але він навіть не міг тоді здогадатися, що його можна наповнювати з бюджету! Він збирав його так, як це і повинно бути, з приватних внесків... Але з бюджету! – це вже світове ноу-хау Петра Олексійовича!
Він, очевидно, бачить себе в ролі "царя-Путіна", який особисто вирішує комунальні проблеми в прямих ефірах, надає пільги, дарує квартири, ощасливлює іншими подарунками...
Безперечно, підтримувати освіту, науку, надавати пільги – потрібно. Але це завдання уряду, міністерств, відповідних державних установ... Хочеш підтримувати – створюй небюджетний фонд із власних прибутків, які за час президентства на тлі бідніючої країни зросли в вісім разів, – і допомагай!
До чого тут неконституційний Фонд президента, який буде непідконтрольним нікому, окрім фактично передвиборчого штабу "поки що президента"?
Ідіть із миром, Петре Олексійовичу! Залишилося чотири місяці. Думайте про час після виборів, не нагнітайте, не підвищуйте градус ненависті до себе в українців!