Одного разу верблюд пішов до намету і засунув у нього свого носа. Але оскільки ніхто його не гнав, він пропхав туди пів свого тулуба.
Трохи згодом верблюд зайшов у намет увесь. Повернувшись, господар промовив до верблюда:
- Для двох мешканців цей намет замалий.
А верблюд тоді відповів:
- Якщо це так, то виходь із нього.
Так заходить гріх далі й далі в душу, поки, врешті-решт, цілковито не запанує над нею.