Сьогодні ми спостерігаємо перекручення всього літургійного богослов’я, яке на Заході вже навіть отримало особливий статус – «євхаристійна монокультура».
Численні, похапцем відмовлені Літургії, без належної підготовки, не сприяють усвідомленню Євхаристії як центру літургійного життя спільноти. Євхаристія перестає бути місцем зібрання всіх, щоб бути знаком єдності парафіяльної спільноти. Але ж це основне завдання Євхаристійного богослужіння – бути знаком єдності саме в євхаристійному спілкуванні
Про це сказав о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, у другий день роботи Патріаршого Собору «Жива парафія – місце зустрічі із живим Христом», 26 серпня, виголошуючи на пленарному засіданні доповідь «Літургійне життя УГКЦ».
На думку священика, саме через таку щоденну фамільярність у багатьох парафіях Євхаристія стала одним і, можливо, навіть не найважливішим, із богослужінь добового кола або ж вона замінює всі інші богослужіння.
«Нещодавно Блаженніший Святослав чи не вперше в нашій церковній історії юридично кодифікував перелік офіційних літургійних текстів – основи нашої літургійної традиції. Крім цього, Синод Єпископів УГКЦ обрав Анафору святого Василія Великого богословським орієнтиром Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха». Це вперше, коли літургійний текст «тайної», тобто тихої, молитви дається вірним як основний орієнтир їх християнського життя», - підкреслив він.
За словами богослова, кожен, хто хоче наблизитися до осмислення і життя літургійною східною традицією, а передусім візантійського богослужіння, повинен зрозуміти, що основною мовою Літургії є його краса. «Саме через красу богослужіння людина отримує той досвід Христа, який відкриває її до діяння Святого Духа і розуміння, що Він дійсно Христос, Спаситель світу», - додав він.
На думку доповідача, оновлення літургійного життя парафії повинне передбачати очищення літургійної мови, способу того, як ми говоримо про богослужіння. Бо це показує «наше ставлення до богослужіння, його розуміння та намагання передати іншим свій досвід про нього».
«У цьому світі існує лише дві речі, які, окрім Церкви, ніхто більше не зможе виконати – проповідування Євангелія Царства і життя в цьому Царстві через Христа, присутнього в усіх без винятку літургійних богослужіннях», - завершив о. Василь Рудейко.
Департамент інформації УГКЦ