В другу річницю свого понтифікату, 13 березня 2015 р., під час покаянного богослужіння в базиліці Святого Петра у Ватикані, Папа Франциск оголосив Надзвичайний Святий Рік.
Цей Ювілей Милосердя розпочався відкриттям святих дверей базиліки Святого Петра 8 грудня 2016 року та завершиться 20 листопада 2016 р., в урочистість Христа Царя Всесвіту. Офіційне та урочисте проголошення Святого Року відбулося шляхом зачитування перед святими дверима відповідної Папської Булли. Цей урочистий акт було здійснено 12 квітня 2015 р., в Неділю Божого Милосердя, свято, встановлене святим Іваном Павлом ІІ, яке відзначається в неділю після Пасхи.
В біблійній традиції ювілей – це святий рік, який випадав кожні 50 років, а його метою було відновлення рівності всіх синів Ізраїля, надаючи нові можливості сім’ям, які втратили майно, а навіть – свободу, через борги. В ювілейний рік багачі відпускали невільників та повертали їм землі, які були відібрані в якості запоруки.
Традиція проведення Святого Року в Католицькій Церкві була започаткована Папою Боніфатієм VIII у 1300 році. Церква надала старозавітньому ювілеєві духовне значення. Ювілей полягає у загальному прощенні, відпусті, доступному для всіх, у можливості відновити взаємини з Богом та з ближнім. Таким чином, Святий Рік – це нагода для поглиблення віри та оновлення християнського свідчення.
Спочатку передбачалося, що такий ювілей відбуватиметься кожні 100 років. Але після 1475 року вирішено, що для того, аби кожне покоління мало змогу пережити Святий Рік, він випадатиме кожні 25 років. Досі таких звичайних ювілейних років було 26, останній з яких – Великий Ювілей Двотисячоріччя, проведений святим Іваном Павлом ІІ.
Крім того, Римські Архиєреї проголошували надзвичайні святі роки. Такими були Ювілеї Відкуплення 1933 та 1983 років, проголошені Пієм ХІ та святим Іваном Павлом ІІ з нагоди 1900-ї та 1950-ї річниць пасхальних подій. Тепер же надзвичайний святий рік оголосив Папа Франциск, ставлячи у центрі його уваги Милосердного Бога, Який запрошує всіх повернутися до Нього.
Початком Ювілею є відкриття так званих «святих дверей». Мова йде про двері, які є в кожній з чотирьох папських базилік Риму. Вони відкриваються лише під час Святого Року, натомість в інший час є замурованими. Обряд відкриття цих дверей вказує на те, що під час Ювілею для вірних доступний «надзвичайний шлях» до спасіння.
Ритуал урочистого відчинення Святих Дверей сягає 1500 року. Традиційно вірні, які в цей рік здійснили паломництво до Риму, отримували повний відпуст гріхів, виконавши декілька головних умов, визначених Святішим Отцем: прийняття Святих Тайн Покаяння та Євхаристії, молитва за Папу, повне відречення від гріха та відвідини чотирьох папських базилік, заходячи в кожну через Святі Двері. Ці умови деколи змінювались. Зокрема, у 2000 році паломникам, які прибули до Риму, було достатньо відвідати тільки одну папську базиліку. Ті, хто не мав змоги здійснити паломництво до Риму, могли отримати відпуст, виконавши всі інші умови та відвідавши спеціально призначену церкву у своїй єпархії: зазвичай, це був катедральний собор.
В УГКЦ Двері Божого Милосердя, згідно проголошеного Року Божого Милосердя Святішим Отцем Папою Франциском, відкрив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.
Впродовж цього року нас супроводжуватимуть два символи. Один з них Ісус Христос, Який на Своїх плечах несе немічного упавшого Адама. Милосердні, як Отець (уривок з Євангелія від Луки, 6, 36) – це запрошення виявляти милосердя за прикладом Отця, котрий просить не судити і не осуджувати, а ділитися любов’ю та безконечно прощати (пор. Лк. 6, 37-38). Логотип – твір о. Марка І. Рупніка, Т. І., – представляє короткий богословський підсумок теми милосердя. Автор покликається на дуже цінний для ранньої Церкви образ Сина, який бере на плечі загублену людину, що вказує на любов Христа, котрий веде до завершення таємницю свого Воплочення відкупленням.
Образ виконаний таким чином, щоб показати Доброго Пастиря, який з великою любов’ю торкається глибини серця людини, перемінюючи її життя. Ще одна деталь: Добрий Пастир у своєму великому милосерді бере на плечі людство, але Його погляд зустрічається з поглядом людини.
Христос дивиться очима Адама, Адам – очима Христа. Кожна людина, споглядаючи в Його погляді любов Отця, відкриває в Христі Нового Адама, а також власну людяність і майбутнє, яке на неї чекає. Образ уміщений у формі, що називається «мандорла» (з італ. – мигдалина). Ця форма дуже важлива для давньої та середньовічної іконографії, бо вказує на поєднання в Христі двох природ − божественної та людської. Три концентричні овали трьох відтінків, що світлішають у зовнішньому напрямку, відображають рух Христа, який витягує людину з темряви гріха і смерті. Водночас заглиблення темнішої барви означає незбагненність любові Отця, який усе прощає.
Ще один символ, який супроводжуватимевпродовж цього року, – це є чудотворна ікона XVI століття Пречистої Діви Марії, яка так і зветься «Двері Милосердя».
На прохання Папи Франциска українська ікона «Двері Милосердя» потрапила до Ватикану, щоб відкрити Рік Божого милосердя в Католицькій Церкві.
Милосердя двері відкрий нам, Богородице Діво, щоб, за Твоїм заступництвом, надіючись на Господа, ми не загинули. Ти – бо єси початок спасення роду Християнського. Це - древня молитва християн Сходу.
Християнський портал КІРІОС, за матеріалами Радіо Ватикан, missiopc.blogspot