Більше року триває інформаційна війна, без оголошення розпочата колишнім директором приватного виробничо-комерційного підприємства «Камчадал – Плюс», а нині «власником торгових марок «Губернатор Камчатки» та «IKRA.UA» Костянтином Комісаровим проти низки державних інституцій.
Суть всіх емоційно насичених виступів К.Комісарова зводиться до обвинувачень на адресу СБУ, Івано-Франківської митниці та СЕС в тому, що зазначені організації лишили українців без життєво необхідного продукту – червоної ікри. При цьому автор, описуючи «історію хвороби», деталізуючи етапи своєї бездіяльності, не уточнює, яким чином вся Служба безпеки України сконцентрувала свої зусилля на одному завданні – виконанні замовлення конкурентів ПВКП «Камчадал – Плюс», при цьому майстерно залучила до виконання своєї пріоритетної мети Івано-Франківську митницю (щастя, що не всю Державну митну службу України!), а також невідому санітарно-епідеміологічну службу. Але не дивлячись на такі потужні сили, що об’єднались проти зусиль підприємства, намагаючись змусити українців позбутися ганебної звички їсти банальну ікру замість дефіцитного сала, К.Комісаров не здається.
Разом з тим, не все так сумно насправді, як звучить з вуст колишнього директора.
Якщо хтось ще не перейнявся проблемою, або не встигає відслідковувати полум’яні промови К.Комісарова, які з дивною періодичністю лунають з екранів телевізорів та з’являються на сторінках Інтернету, нагадаємо, що у листопаді 2011 року на митну територію України з Російської Федерації була ввезена партія червоної ікри, яка для оформлення її у митному відношенні прибула в Івано-Франківську митницю. Для здійснення митного оформлення товару, який є харчовим продуктом, необхідні висновки низки організацій, які визначають придатність такого продукту для вживання людиною, а також відповідність вимогам державних стандартів. У відповідності до висновку Івано-Франківської обласної санітарно-епідеміологічної станції, який базується на відповідних лабораторних дослідженнях, через порушення у маркуванні та наявність консерванту, який не передбачений нормативними документами на цей вид продукції, досліджені взірці ікри лососевої відносяться до категорії небезпечних, та ввозу і обігу не підлягають, а відтак не допускаються до споживання людиною.
На цьому можна й зупинитись, оскільки подальша доля такого продукту вирішується відповідно до законодавства України, але в будь-якому разі такий продукт не може бути випущений у вільний обіг.
Ба ні! Ось тут і починається боротьба К.Комісарова з вищезазначеними ворогами народу, які будь-якою ціною не допускають навіть думки про те, щоб вказана ікра потрапила на столи українців, позаяк на цих столах ікра має бути, але тільки та, що возиться конкурентами підприємства. Для того три зазначених монстра, в принципі й існують.
Хоча, якщо вірити К.Комісарову, варіанти мають право на існування: на прес-конференції в інформаційному агентстві «УНІАН» 13 грудня 2012 року крім традиційних обвинувачень в тому, що «… конкуренты через СБУ заказали придержать икру до Нового года…», «…сотрудники СБУ достают липовое постановление…», «…консерванты все разрешены. Это был заказ конкурентов…», з’являється чи то пропозиція, чи то констатація звичних для автора дій: «Ждали, что мы побежим, заплатим, а мы стали ждать».
Дійсно, чекати (а особливо, коли не знаєш, на що, власне, чекаєш) важко, а тому між програмними виступами у мас-медіа автор не помітив, або не хотів помітити понад десяток письмових звернень митниці до нього з проханням з’явитись у митницю для здійснення митних процедур, постанову Івано-Франківського міського суду про визнання винним декларанта у недекларуванні частини цього ж товару, постанову судді Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області про залишення без змін зазначеної постанови суду, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ПВКП «Камчадал – Плюс» до Івано-Франківської санітарно-епідеміологічної станції про визнання протиправними та скасування протоколів досліджень ікри в частині висновків, визнання протиправними дій Івано-Франківської СЕС щодо проведення досліджень ікри лососевої зернистої та дій щодо оформлення результатів дослідження ікри, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ПВКП «Камчадал – Плюс» про визнання дій Івано-Франківської митниці протиправними та скасування Картки відмови, і зрештою ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду про залишення без розгляду позовної заяви ПВКП «Камчадал – Плюс» про визнання незаконними дій і бездіяльності, скасування Картки відмови Івано-Франківської митниці, оскільки представник позивача двічі не з’явився на судове засідання. З такою самою послідовністю не з’являється він й у судові засідання Господарського суду Івано-Франківської області, де слухається справа за позовом Івано-Франківської митниці до ПВКП «Камчадал – Плюс» про спростування недостовірної інформації, принесення публічних вибачень митниці за поширення неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 гривня.
Щоправда, у представників митниці у цій справі надія побачити оратора К.Комісарова у суді поступово вмирає, позаяк захоплення К. Комісарова публічними виступами не залишило йому часу на керівництво підприємством, а тому він чи то продав, чи на день народження подарував, а, як кажуть в народі, «переписав» своє багатостраждальне дітище - Приватне виробничо-комерційне підприємство «Камчадал – Плюс» на нового керівника, а принагідно змінив й адресу підприємства.
Наостанок хотілося б звернути увагу ще на одне твердження К.Комісарова, процитоване у прес-релізі ІА «УНІАН» від 13.12.12: «…фура находится на таможенном терминале с ноября 2011 года, срок годности продукта истек в августе 2012 года, при этом владелец продукта не имеет возможности ни утилизировать продукт, ни отправить его непосредственно производителю…».
Віримо, що власник не має такої можливості, оскільки кожна публікація та виступ у ЗМІ коштують чимало, але в будь – якому випадку вихід з ситуації законодавчо врегульований чітко, а обійти закон К.Комісарову не вдасться.
Начальник Івано-Франківської митниці,
державний радник III рангу
О.О. Ячкуринський