«Це була не сесія міськради Івано-Франківська, а «договорняк» трьох партій», - так описав початок роботи новообраних франківських депутатів активіст «Антикорупційної платформи», активний учасник франківського Майдану Максим Кицюк. Чому склалась така думка? Хто нестиме відповідальність за порушення законодавства? Про це та інше ми спілкувались з громадським діячем Максимом Кицюком.
Ви є одним з координаторів ГО «Центр «Антикорупційна платформа» також Коаліції «Прозорі ради», а це означає Вашу активну громадську позицію, також у 2014 році Ви балотувались до Верховної Ради України. Чому Ви не висували свою кандидатуру на місцеві вибори?
Так, я приймав участь у виборах у 2014 році від студентського штабу спротиву і це було спільне, командне рішення про те, що треба спробувати заявити свого молодого студентського кандидата на вибори. Відповідно цей експеримент пройшов, за мене проголосувала тоді, і не стільки за мене, як за роботу всього штабу 3721 людина, це громадяни, які дали нам кредит довіри і тепер ми знаємо, що запит є на молоді обличчя, які будуть працювати по-іншому і знаємо, що колись, коли ми будемо повертатись до політичної діяльності. Проте зараз бажання балотуватись не було.
Одна з причин, чому точно я б не пішов на ці вибори це законодавство, яке по-факту не передбачало навіть мажоритарних депутатів суб’єктом висування, а тільки у вигляді політичних сил. На той момент у мене не було бажання балотуватись від тих політичних сил, які звертались до мене. У зв’язку з тим, що коли ти йдеш у мажоритарну систему ти береш певний фронт роботи та відповідаєш за неї, а коли ти йдеш від партії, то береш на себе всі гріхи своїх однопартійців автоматично.
А з іншого боку ми активно працюємо у своїх громадській організації і ми з весни 2015 року почали аналіз нормативних актів місцевого самоврядування. І ця робота передбачає не участь у виборчому процесі, так як ми маємо бути політично незаангажовані.
Нещодавно була річниця трагічних проте водночас визначальних для всієї України подій – Євромайдану. Як Ви вважаєте, що змінилось в державі та на Прикарпатті, зокрема?
Як і студентський Євромайдан так і сама Революція Гідності, яка відбулась, так і анексія Криму, а згодом війна породили величезне середовище згуртованих волонтерів. Також більш згуртувались громадські opinion-лідери і експертів з різних середовищ навколо різних громадських організацій. Прикладом може виступати навіть наша ГО, де активісти вирішили, що краще згуртуватись та почати робити реальні кроки, замість того, щоб ходити і розповідати що потрібно зробити, проте самому бути бездіяльними. Тому ми сіли і почали: по незаконним забудовам зробили, по комунальним підприємствам зробили, по доступу до публічної інформації – теж і можна перераховувати ще довго те, чим ми займаємось.
Ще революція дала запит суспільства на відповідальну владу і хоч ми бачимо, що електоральні преференції народу не сильно змінились, більшість як голосували по-команді, за покликом серця, проте сам запит, що політик має бути відповідальним з’явився. Складно сказати, що є величезні зміни в місті. По Франківську це те ж саме, що я перерахував, це волонтери та більш тверезий заклик до відповідальної влади. Зараз влада оновилась, будем дивитись, які будуть результати.
Незадоволення населення соціально-політичною ситуацією в країні зростає, чи матимуть місце повторення революційних подій?
Я не берусь, навіть як політолог за освітою, прогнозувати такі речі, тому що можна і по-філософськи зазначити, що революція не має кінця: вона запалюється і триває. Чи буде повторення подій я спрогнозувати не можу, проте зазначу, що якщо і буде повторення подій, то вони носитимуть більш жорсткий, кривавий характер. І одна з основних сил, яка і буде налаштована протестно це і будуть військові АТО, можливо навіть і ті самі волонтери, які бачили як відбувається ця війна, як ї називають антитерористичною операцією, як публічно заявляють про наявність добре розвиненого війська, насправді навіть глянувши інтерв’ю з Андрієм Білецьким, де видно, що військо наше не в найкращому стані. І ясне діло, що військові будуть у перших рядах.
Вже минуло 2 роки як Ви серйозно постраждали за громадську діяльність під час Майдану. Чи розслідується ця справа? Чи знайшли винних?
Ні, винних немає, навіть немає підозрюваних. Інформація, яку я зараз озвучу актуальна на грудень 2014 року, коли я вкотре прийшов у відділок і попросив повернути мені хоча б вилучені речі, тому що вони більше року знаходились там, як речові докази. І тільки після того, що я сказав що залучу журналістів до справи, мені повернули мої особисті речі. На той момент мені сказали, що є вже 4 томи справи, працює шоста слідча група, але підозрюваних нема.
Точно знаю, що від місця де бачили вже згадувану машину і до місця побиття було нараховано по нашому маршруту близько 11 камер спостереження, ці відеозаписи вилучені, проте чи допоможуть вони слідству – не відомо. Я думаю, що якби була політична воля, то справа б зрушила з місця.
Справа в тім, що я маю підозри до причетності якраз таки людей системи, або СБУ, або Міністерства внутрішніх справ, тож знаючи як вони не видають своїх, це затягується для того, щоб не «полетіли шапки». Я з тих людей, які очікують від держави сервісної роботи і я сподівався від правоохоронців, що вони хоча б раз на рік зателефонують мені і скажуть як просувається розслідування, але навіть такого дзвінка не було.
Між Вами, як представником Коаліції «Прозорі ради», Русланом Марцінківим та 38 депутатами міської ради було підписано Меморандум про співпрацю. Розкажіть про цей документ. Які будуть наслідки за результатами невиконання меморандуму?
Ми в рамках Коаліції «Прозорі ради» робили кілька етапів і один з них це після опрацювання всіх нормативно-правових актів ми вирішили укласти меморандуми з депутатами щодо дотримання чинного законодавства. Де-факто, ми підписали їх з великою кількістю політичних партій. 19 та 30 жовтня ми підписали меморандум з Русланом Марцінківим (як кандидатом у мери), також з «Солідарністю», яка входить у ті 27 депутатів, які голосували. «УКРОП» та «Самопоміч», «УНП». «Батьківщина» не підписувала.
Вимога до депутатів полягає сприяти у імплементації чинних норм антикорупційного законодавства України «Про доступ до публічної інформації». Тож згадавши першу сесію міськради зазначу, що згідно закону проекти рішень мали б бути за десять днів. Є плітки що вони з’явились за день десь на погоджувальній раді. Тому порушили право всіх іванофранківців знати кого висунуто на секретаря міськради, кого обиратимуть у склад комісій та виконком і т.д.
По меморандуму ми просили створити згідно до умов чинного законодавства депутатську комісію з конфлікту інтересів, яка повинна складатись з депутатів з різних фракцій і аналізувати діяльність ради, комісій, рішень і проектів-рішень. Проте навіть слова не було озвучено. Тому я і покинув сесію завчасно, адже спочатку було порушено Закон «Про доступ до публічної інформації», коли зачитали перелік комісій я питав депутатів чи буде внесена пропозиція про створення зазначеної комісії, на що мені відповіли, що так буде, але не було..
Депутати кажуть, що ще доприймають рішення і буде добре, якщо вони дійсно зроблять те, що пообіцяли, проте погано, що вони цього досі не зробили. Зрозуміло, що всі ці дії будуть оскаржені. Є люди які готують позови у Адміністративний суд, скарги до уповноваженого ВР з прав людини про порушення права на доступ до публічної інформації.
Слід очікувати як імовірної відміни рішень це максимальний рівень чого можна досягти, мінімальний – це комісія з перевіркою, яка перевірить чому було порушено право на доступ, хто відповідальний за це, яким чином 27 депутатів, які проголосували всупереч і закону і регламенту і яким чином накласти на них адміністративну відповідальність.
Ви були громадським активістом за каденції мера Анушкевичуса, як ви оцінюєте його роботу та ВО «Свобода» у міськраді?
Цікаве питання. Як до людини я до нього ставлюсь добре. Моє з ним знайомство почалось якраз з перших днів студентського Євромайдану. Я побачив, що він прийшов і кількома місцевими політиками разом з Олександром Сичем, Юрієм Солов’єм, Ігорем Ткачем намагались чимось допомогти. І тоді до мера ми звертались за побутовими штуками чи то доступ до розетки біля екрану, чи забезпечення дровами, певна безпека, то вони між собою вирішували хто що дістане, проте я знаю, що Анушкевичус на цьому не піарився, як в принципі і решта діячів на тому студентському етапі.
Є велика кількість рейтингів, де екс-мер був у першій п’ятірці і по публічності і по відкритості. Його співпрацю зі «Свободою» у тій раді всі чітко бачили, що є дві конкретні лінії, мера і «Свободи». Було пряме протистояння ініціації і підтримки. А що буде тепер прогнозувати складно. А зараз мер від одної політичної сили, секретар від тієї ж самої, більшість сформовано за обміном на певні преференції, бюджетна комісія складається виключно з членів цієї політичної сили і з колишнього очільника цієї ж системи, більшість комунальних підприємств очолено або прибічниками цієї політсили, або погодженими людьми.
Тобто зараз немає жодних перепон для політичної партії ВО «Свобода» в Івано-Франківську зробити всі обіцяні реформи в місті. Руслан Романович Марцінків на першій сесії кілька разів апелював до того, що вони будуть розвивати господарку. Ясна річ, що будуть, адже ми бачили, як йшла виборча кампанія, як по-факту бюджетні кошти називалися власними коштами, «Обіцяли – зробили» відремонтували ту вулицю, або іншу вулицю, хоча насправді там жодної копійки «Свободи» немає.
Ми серед активістів часто жартуємо, що треба скинутись і написати на білбордах весь перелік вулиць, які вони не зробили.
Виборча кампанія пройшла більш-менш прозоро, як Ви вважаєте, за рахунок чого вдалось перемогти Марцінківу?
За рахунок низької явки. Тому що електорат Руслана Марцінківа і всієї партії «Свобода» це люди, які знаєте, як раніше партія казала, що треба «Комсомол ответил: есть!», тобто вони йдуть до церкви і після служби обов’язково на дільницю і не піти на дільницю, це ще більший гріх, ніж не піти до храму Божого.
А пасивність виборців іншого кандидата підтримала «Свободу», тож вони відповідатимуть за недопрацювання цієї влади. Тому я погоджуюсь з усіма хто сказав, що народ має ту владу на яку заслуговує. Значить Івано-Франківська зараз заслуговує на такого мера і владу.
Чи будете Ви контролювати хід виконання його обіцянок і як?
Не лише Руслана Марцінківа. Є меморандум підписаний з Русланом Романовичем і ми зі свого боку обіцяли надати Марцінківу висновки та рекомендації щодо відповідності рішень Івано-Франківської міської ради нормам чинного законодавства. Проте, щоб домовитись про зустріч з Марцінківим треба обдзвонити багато людей, щоб вони йому натякнули на проведення зустрічі.
Як ми будемо контролювати? Ми будемо інформувати суспільство і висвітлювати діяльність Марцінківа на посаді міського голови Івано-Франківська щодо рішень. Перед сесією я підходив до мера і попереджав, що таке голосування буде порушенням, проте мене не почули. Потім я взяв слово, щоб не допускати порушення, адже щоб каденція нової ради починалась так, Руслан Романович відповів, що він керується Хартією 2002 року, проте є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який вступив в силу набагато пізніше і є має вищу юридичну силу в Україні, а не Хартія і так само є Закон «Про доступ до публічної інформації» про що я казав з трибуни, який завдяки експертам та активістам є найкращим у світі.
Ми завдяки йому можемо отримати будь-що, у ньому прописані максимальні інструменти впливу і покарання проти людей, які приховують інформацію. Тому як можна нехтувати таким законом? Я не знаю, чи можна це назвати покаранням, проте лист від уповноваженого ВР з прав людини міський голова отримає.
А ще є люди, які подають позов в суд, відповідно побачимо як це все закінчиться. Головне, щоб це не було для них неочікуваним дійством. Тому хай усвідомлюють, що кожна сесія під пильним оком, кожен не висвітлений проект рішення – теж. Якщо вони не хочуть працювати самі, будемо працювати методом «вода камінь точить».
Буде: скарга, скарга, скарга; позов, позов, позов; рішення відмінити, рішення відмінити. Я з 2010 року маю прописку в Івано-Франківську, приймав участь у голосуванні та обирав владу і я та громада міста не задоволені роботою цих людей. Тому будемо контролювати та оскаржувати.
Перед Вашим виступом на сесії міськради Руслан Марцінків назвав Вас «не прокурором»
Ми посміялися з цього, тому що він там вже казав, що у раді з’явився вже прокурор і священик, Сергія Гаєвського він назвав священиком, тому що він сказав: «побійтеся Бога», а мені сказав, що я не прокурор. Ну якщо він хоче зустрічі з прокурором, то ясне для цього і буде позов і розгляд, тому що порушення явне, фактичне це не моє суб’єктивне бачення, тобто є пряме порушення і за це буде покарання. Якщо я не прокурор (хоча я навіть не мітив на посаду) то зустрінеться зі справжнім прокурором. Я всього на всього представник громади. Я не прокурор, а є прокурори.
Як Ви вважаєте, чому ВО «Свобода» та Марцінків та спішили сформувати новий склад виконкому міської ради?
Я не можу сказати чому. Я можу сказати, як пересічний мешканець любить казати, щоб вкрасти побільше, але я так не скажу.
Порушення так само. Не було проекту рішення ми не бачили хто йде у виконком. Хто заступники, навіщо нам цей чоловік з Тернополя, який нічого для Івано-Франківська не зробив. У нас є реальні воїни у міськраді, проте ніхто там не ходив у камуфляжі, крім нього.
Але я не знаю, чому вони так спішили, адже усвідомлюючи повноту влади, яку вони отримали можна було спокійно з дотриманням закону це все красиво робити, правильно, чітко, щоб не було ніяких питань до них. Але вони такими темпами працюють, ніби у них вихапують ту владу, що вони не встигнуть тут всіх поназначати. Побачимо. ВО «Свобода» у виконкомі, представники БПП, ось вже один з показників чому частина БПП голосувала всупереч чинному законодавству.
Бачимо «чоловіка Божого» на посаді заступника, ось чому було мовчазне голосування «Батьківщини», а друга відповідь – це тому що Тимошенко підтримала кандидатів від «Свободи» під час виборчої кампанії.
Я думав, що більшість у міськраді буде іншою. Це або «Свобода» і УКРОП у опозиції, бо у останнього злосне відношення до «БПП», але «БПП» могло підтянути до себе «Самопоміч» і «Батьківщину» і «УНП» – хитка, але більшість. Проте все перегралось.
Наша тепер місія дивитись, щоб ці стахановські темпи відбувались з дотриманням законодавства.
Чи будете ви ставити питання перед мером щодо незаконних забудов у Івано-Франківську, зокрема на Мазепи, 35А, та на міському озері?
Питання незаконних забудов ми будемо ставити в тому числі, але я одразу скажу, що це питання не лише громадських активістів, це має бути питання кожного іванофранківця. Потрібно ще піднімати лінію активізації населення. Ми звертатись будемо і вирішувати питання будемо.
І нехай новообраний мер вигляне у вікно і перше, що він побачить справа це Мельничука 14, 16 – незаконна забудова на яку нема документів. Вони минулої каденції казали, що не знають, проте тепер маючи таку повноту влади, вони зобов’язані дізнатись. Якщо та будівля не буде знесена, то це буде прямим показником, що «порішали». Територія біля озера буде теж активно прослідковуватись, якщо там надалі буде продовжуватись будівництво, то «Свобода» нестиме за це відповідальність.
Так буде з кожним питанням, не лише з забудовами. Якщо щось в місті відбувається не так, то перше про це треба оголосити, якщо проблема не вирішується, то хто винен – мер, «Свобода», бо в них вся повнота влади в місті.
Як Ви вважаєте, чи не лицемірить Руслан Марцінків заявляючи про реформу створеного «Свободою» в період, коли він був секретарем ради, комунального підприємства ЄРЦ?
Я не Руслан Марцінків, тому не можу сказати, чи лицемірить чи ні. Проте кожен громадянин може через закон «Про доступ до публічної інформації» звернутись до комунального підприємства ЄРЦ і дізнатись як використовуються бюджетні кошти і зробити для себе свій персональний суб’єктивний висновок чи потрібні цьому підприємству реформи чи ні. У нього є кредит довіри, тому якщо хоче реформувати – нехай реформує.
Прозорі ради і громадський рух це все дуже добре, але розкажіть за які кошти живуть волонтери, активісти та представники громадських організацій?
Питання чим я заробляю на життя. Кожен заробляє по своєму. Я маю зареєстровану фізичну особу приватний підприємець Кицюк Максим Васильович. У єдиному державному реєстрі є 2 моїх кведи: 1 – це розробка веб-сайтів, 2 – це веб-дизайн. По-факту – це мій підробіток і раніше до приїзду в Івано-Франківськ я над цим працював, працював також ІТ-маркетологом. Розробка середньостатистичного сайту коштує більше 100 доларів, сайт розробляється близько тижня часу. Тож якщо до цього є час, знання і вміння можна поєднувати і роботу і громадську діяльність.
Нещодавно Мастафа Найєм відвідував Івано-Франківськ і Ви з ним спілкувались. Розкажіть, будь ласка, про ваше відношення до нової поліції.
Прекрасне відношення до нової поліції, я на них покладаю великі надії. У мене є друзі, які в Івано-Франківську навчаються на поліцейських. Я сам подавав анкету на участь у новій поліції, проте не потрапив на вступ через велику кількість запланованих проектів. З тих людей яких я знаю особисто які там працюють, скажу, що позитивні зміни дійсно є. я прибічник того, що реформа поліції – це хороша реформа. Проте у нас завжди знайдеться десяток незадоволених, котрі критикуватимуть.
Адже навіть серед поліцейських проводять чистки, тобто ніхто не закриває очі на порушення, багатьох звільняють, що призводить в свою чергу до оновлення якісного складу. Тому коли запрацює поліція в Івано-Франківську я сподіваюсь, що і розкриють мою справу з побиттям.
На сьогодні ходять чутки про те, що за вступ до поліції треба заплатити хабар? Чи чули Ви про це і як ви відноситесь до цієї реформи взагалі?
Чутки про хабарі я чув, а ще я чув що за 6 тисяч гривень в Івано-Франківську на вулиці Вітовського можна купити місце для продажу, тобто будиночок на колесах і продавати там будь-що. Я чув, що в Івано-Франківську можна заплатити і в супереч законодавству поставити свою точку і торгувати, я чув що в багатьох кабінетів є певна кількість сум які потрібно занести, щоб вирішити свої справи.
Я не вірю в те, що в поліцію можна потрапити за хабар, але якщо такий випадок був, то ясна річ, що там напевно вже якісь заходи були вжиті, щоб такого не було. Навіть якщо є – то воно буде вирішено. Проте я вірю, що це критиканство, адже велика кількість поліцейських через переатестацію не здала екзамен, тому поліція якісно оновиться, а той хто не зміг поновитись і розпускає такі чутки.
Днями ваша колега Наталя Сербин розслідувала корупційну справу про надання матеріальної допомоги Петрику. На Вашу думку, чи має право мер, або губернатор виділяти такі кошти?
Я не можу чітко сказати з юридичної точки зору чи є процедурне порушення, він мав право виділяти і він це зробив, проте тут є порушення морально-етичне, якоїсь загальнонаціональної етики, патріотичного відчуття стану країни. І коли в державі відбувається те, що відбувається. Процедурно він зробив все правильно, проте перед громадою він зробив злочин. Коли родичі загиблих чи поранені отримують мізер роздавати держслужбовцям такі величезні суми, як мінімум, неетично. Тому будь якими легальними методами ми добиватимемось справедливості.
Зважаючи на те, що Ви балотувались на посаду нардепа та на Вашу активну громадську позицію скажіть, чи буде «comeback» у політику?
Мені стільки разів задають питання про балотування до ВР, хоча насправді це було давно, і після цього вже стільки подій відбулось. Я про це кожного дня не згадую, проте над тими обіцянками, які я тоді давав я повсякденно працюю. Різними проектами та діяльністю ми намагаємось покращити життя в місті.
Про «come baсk» в політику, ясна річ, що можна говорити, знову ж процитую, я на Євромайдані казав, що молодь має йти в політику шаленими темпами, проте про «come baсk», щоб туди повертатись треба мати певний досвід за спиною. Не можна йти навіть у депутати сільради, або навіть чиновником, або депутатом міської ради не знаючи що це таке, і витрачати величезну кількість часу, щоб навчитися робити депутатські звернення, розуміти як формується бюджет.
Якщо ти хочеш бути депутатом, то ти вже маєш знати який перелік обов’язків тебе очікує і яким чином ти будеш виконувати свої обіцянки перед громадою. У нас часто відбувається так, що люди надають величезну кількість популістських, абсолютно нереальних гасел і, приходячи до влади, одразу забувають про те, що вони обіцяли.
І якщо подумати, то і перед днем виборів ясно, що не має у міськради таких інструментів, щоб виконати цю обіцянку. Як міська рада Івано-Франківська повпливає на тарифи? Або на контрактну армію? Максимум зверненням до Верховної Ради, бо це їх компетенція. Коли ти хоч щось вмієш професійно робити – то можна йти до органів влади. Я ще не маю такого досвіду, щоб піти в Івано-Франківську міську раду з одного боку.
До мене прийшли майже всі політичні сили з пропозицією балотуватись у прохідну частину у міську раду, але я не погодився, тому що немає такої партії з якою я б хотів іти, бо не хочу брати гріхи однопартійців на себе, а з іншого боку законодавство не дозволяло мажоритарки без партії. Я вважаю, що мені ще потрібно в деяких моментах повчитись, проте я повністю задоволений тим, чим займаюсь.
Лариса Cвітлярська
