У День родини ми поговорили з Лідою Прощук. Ця добра жінка – мама Едуарда Прощука. Він йде від партії «Слуга народу» у Верховну Раду від Калуського, Рогатинського та Галицького районів.
Ліда Прощук каже, що в синові поєдналися її доброта і батькова цілеспрямованість. У відвертому інтерв’ю мами про сина – про дитинство Едуарда Прощука, перші перемоги та шлях у політику.
– Сьогодні Едуард Прощук є найцікавішим кандидатом по 85 округу, власне про нього найбільше говорять. Ми знаємо його як голову Федерації вільної боротьби Івано-Франківщини, як мецената, як підприємця. Розкажіть про його дитинство.
– Едуард виріс та вчився у Калуші. Школа була з математичним нахилом. Зі шкільних років був дуже відповідальним, самостійним та дисциплінованим. Намагався ніколи не пропускати школу. Навіть коли хворів, важко було вмовити залишитися вдома.
Окрім навчання, він також дуже любив школу, бо там були його друзі. З ними він дружить і досі, в дорослому віці. Вчителі завжди мені казали, що в Едуарда яскраво виражені лідерські якості, він дуже активний та має математичний склад розуму.
Він ніколи не скаржився на якісь проблеми на вулиці чи в школі. Завжди все вирішував сам. Хоч знав, що нам можна все розповісти і ми завжди були готові допомогти.
– У якому віці Едуард почав займатися спортом?
– Ще з першого класу, за компанію з друзями, Едуард пішов на гурток з вільної боротьби. Ми його підтримували у цьому, хоча й ніколи не примушували ходити. Був час, що він залишав цей гурток, пробував відвідувати інші, але за деякий час знову повертався.
Будь-який спорт – це важка праця. Ми, як батьки, це розуміли. І ніколи не ставили завдання, що він має перемагати в змаганнях. Просто раділи його участі, раділи, що він вільний час проводить не на вулиці, а в спорті. Першу нагороду він отримав у першому класі – це така велика ваза, яку досі зберігаємо вдома. А закінчуючи школу, він вже отримав майстра спорту.
Едуард завжди все встигав. Крім спорту, також брав участь в олімпіадах з математики та з англійської мови.
– У дитинстві він не мріяв продовжити гарну справу батька – пекти хліб?
– В Едуарда ще зі школи проглядалися підприємницькі задатки. Саме тому він пішов вивчати фінанси у Прикарпатському національному університеті.
До речі, мій чоловік досі займається хлібопекарським бізнесом, ось уже 20 років. Едуард завжди підтримував справу батька. Коли вже завершив університет, давав поради, ділився баченням.
Насправді, саме батько його сформував як особистість, людину, яка багато працює і досягає поставлених цілей. Я ж, як мама просто його підтримувала у всьому. Так і поєдналися в Едуарда моя доброта і батькова цілеспрямованість.
– Сьогодні День родини. А українські родини завжди об’єднують спільні традиції. Які традиції були у вас?
– Найцікавіша традиція, яку Едуард досі згадує з теплотою, це наші щорічні поїздки на Великдень та Різдво до бабусь та дідусів. Там збиралися Едуардові двоюрідні брати та сестри. Вони гуртом колядували і дуже весело проводили час.
Зараз в Едуарда вже є своя сім’я, дружина та діти, але ми досі дотримуємося цієї традиції. І вже правнуки їдуть до бабусь і дідусів.
Моя мама дуже зраділа, коли почула, що Едуард іде в депутати. Сказала, що такі люди, які захищатимуть українські традиції та звичаї, дуже потрібні в Парламенті.
– А як ви сприйняли новину, що Едуард іде в депутати? Не злякалися, що конкуренти почнуть писати про нього щось погане?
– Едуард має багато друзів і велике коло знайомих. Він завжди готовий усім допомогти: комусь порадою, а комусь ділом. Тому його так усі люблять. І про нього завжди чую від людей тільки хороше. І я дуже щаслива від того, що маю такого хорошого сина.
Знаю, що у політиці багато підступних людей. Тому розумію, що можуть на нього придумувати якісь наклепи. І, справді, дуже б цього не хотілося. Але знаю активну громадянську позицію Едуарда. Він завжди казав, що за Україну потрібно боротися і робити все, щоб наші люди жили краще та щасливіше. І молоді люди повинні не боятися, а йти в політику, якщо знають як можна змінити країну на краще. Так, щоб люди не були змушені виїжджати на заробітки за кордон, щоб у нас були кращі дороги. Тому я просто підтримала це його рішення, як підтримувала всі його рішення ще з того часу, як він був дитиною.
– Чи радився він з вами перед тим, як прийняти це рішення?
– З нами, батьками, він не радився. Він порадився зі своєю дружиною. А нам вже повідомили рішення. Ми, як завжди, просто підтримали його в його добрих починаннях. Бо це дійсно хороша справа – розбудовувати Україну.
Впевнена, що округ потребує і давно чекав такої людини як Едуард. Його всі люблять та поважають, бо він усіх чує та спілкується з людьми.