Леся Рудчук - громадська активістка, франківчанка, досвідчений менеджер, мандрівниця і любителька гір.
Розкажіть про себе, де ви народились?
Народилась я в Козові, Тернопільської області, але все моє свідоме життя проходить в Івано-Франківську. Тут я ходила в садок, потім навчалась в спеціалізованій загальноосвітній школі №11 з поглибленим вивченням англійської мови до 9 класу. Далі мені стало цікаво вивчати менеджмент - спочатку МАУП, потім ІФНТУНГ та НУ "Львівська політехніка" - так я здобувала вищу освіту. Останній рік навчання я прожила у Львові, наступного року працювала на курорті "Буковель" і знову повернулась в рідне місто. За ІФ я скучала, і як тільки навчання-робота дозволяли, їхала додому. Тут мені по-особливому затишно, тут моє місце сили.
Чому обрали теперішній фах?
Я завжди була активною і, навіть, «соціальною» дитиною: староста в школі та МАУПі, представник від факультету в студентському профкомі. Я завжди проявляла управлінські навички. Такі й обирала спеціальності - управління бізнесом в МАУП, а потім менеджмент в "Нафті" і "Політесі". Мені завжди подобалось координувати і очолювати процеси, подобалась робота в команді. Я завжди була готова брати на себе відповідальність.
Які три людини у вашому житті здійснили на вас найбільший вплив?
Хм, це важке питання, чесно кажучи. Мабуть, кожна зустріч мене чомусь навчила. Мені пощастило спілкуватися з багатьма яскравими особистостями. Але я переконана, що абсолютно кожна людина, яка зустрічається на нашому життєвому шляху залишає там свій слід та дає нам неоціненний досвід.
Найперше слід виокремити, напевне, маму - вона сама виховувала нас з братом. Школа, коледжі-університети, перша офіційна робота - цим я завдячую своїй мамі. Вона завжди була для мене прикладом сильної і незламної жінки, яка справиться зі всіма викликами і проблемами. Не завжди було легко, але попри все, ми з братом знали, що мама нас підтримає і ми можемо на неї розраховувати. Моя мама - це жінка, яка може і вміє все. Я маю чудовий приклад для наслідування.
Пам'ятаєте, як ви заробили ваші перші гроші?
Ой, не те щоб пам'ятаю, але це точно були гроші за коляду. В дитинстві це був мій улюблений час - ходити по сусідах з колядками і радіти заробленій "коляді".
Яким було ваше перше робоче місце? І скільки вам було років?
Перша робота - це були швидше різноманітні підробітки. А якщо щось серйозніше, то я працювала адміністратором в Дитячо-юнацькому пластовому центрі. До моїх обов’язків належала методична робота з навчальними програмами, координація підліткових груп, організація проєктів та туристичних поїздок. Ця робота дала мені можливість зрозуміти, що поєднання системного підходу та якісна команда дають найкращий результат.
Що на даний час вас надихає? Які маєте хобі?
Мене дуже надихають подорожі і дослідження нових міст, країн. Пізнавати нові культури, знайомитись з традиціями і менталітетом інших народів - це завжди цікаво і розширює світогляд. Також люблю спільні мандрівки в гори - це "місця моєї сили", там завжди бачиш, з ким маєш справу насправді. В горах всі справжні, щирі і чесні.
А ще обожнюю біатлон - я вже двічі була на етапах Кубка світу - це неймовірний досвід і враження! Маю своїх улюбленців, крім наших збірних, звісно. Ці спортсмени - це показник сили, витримки, численних поразок та перемог; це люди, які мотивують ніколи не здаватися.
Якби ви могли змінити щось в минулому, то що б це було?
Мандрувала б ще більше, вчилась би краще і більше часу проводила з близькими людьми.
Якби я була президентом України, тоді я б ... (продовжіть речення)
Ой, я в дитинстві мріяла про це.
Але то були дитячі мрії.
Пройшли роки, я виросла і при виборі професії зрозуміла, що мені справді близьким є менеджмент - вміння організовувати процеси, людей і простір навколо. Це стало моїм фундаментом.
Тепер я знаю, що президент - це не панацея від всіх бід, а хороший менеджер, перш за все.
Зараз я не хочу бути президентом, але точно зможу зробити все, що в моїх силах, щоб здійснити свою маленьку мрію, тільки трошки модифіковану і більш змістовно-корисну для інших також! Зараз я вірю в свідомих людей і свій життєвий досвід!
Якби ви зараз могли прийняти закон: який би це був закон і про що?
Нам потрібні системні зміни, а саме встановлення чітких правил для всіх і відповідні наслідки за їх порушення. Від порушення правил дорожнього руху до викорінення такого поняття як «хабар», в принципі. Наприклад, якщо водій за кермом не тверезий, я б забирала права відразу і оштрафувала його/її на 50 000 грн мінімум.
Кожен громадянин нашої держави мав би розуміти свої права та обов‘язки, і відповідальність, яка у нього є перед такими ж громадянами як він сам і перед самим собою.
По вашій ФБ-сторінці видно, що у вас чималий досвід волонтерства та різноманітних громадських активностей. Це все досвід роботи у Пласті?
І так, і ні. Активна громадська позиція у мене була завжди. Я ніколи не вміла змовчати, коли мене щось не влаштовувало і завжди відстоювала справедливість. Пласт мені додав вмінь і навичок, допоміг не боятись, ризикувати, впевнено йти вперед до мети та допомагати іншим, дотримуючись пластового закону і обов‘язків.
Організація мене дисциплінувала і розвинула лідерські здібності, а ще я здобула чимало досвіду внаслідок співпраці з різними людьми, розвинула свої навички роботи у команді для реалізації численних успішних заходів та проєктів, як в рамках Пласту, так і за його межами.
Що, на вашу думку, варто змінити в управлінні містом сьогодні?
Концептуально, я б розпочала зі зміни самого підходу до управління нашим містом. Основний акцент має бути на жителях міста. Ми ж йдемо до влади допомогти вирішити проблеми людей і захищати їхні інтереси, а не так, як це відбувається зараз, на жаль. Франківчани - це наш основний пріоритет.
Що перше ви б зробили, ставши депутатом? Який пріоритетний напрям роботи ви б запустили, ставши депутатом?
Знаєте в роботі і в повсякденному житті я люблю порядок, системність та простоту в деталях. Мабуть, це і людей стосується (сміється, - ред.). Я дуже хочу, щоб кожен житель знав до кого треба звернутися з тією чи іншою проблемою, а відтак і отримував належну та кваліфіковану допомогу. Ось чому я б розпочала з уніфікації системи звернення громадян - це стосується чіткої структури та ієрархії з відповідно закріпленими службами за проблематикою, а не як зараз - “це не наша робота” і “це не наша зона відповідальності”, а чия - ніхто не знає!
З чим ви йдете до громади ІФ ОТГ? Що можете запропонувати мешканцям міста?
Йду з бажанням зробити життя мешканців легшим і простішим. Доступність і прозорість у всьому, що робить кожен депутат і кожен комітет - це те, чого мені зараз не вистачає і що воліла б змінити. Я, справді, вважаю, що депутати повинні дотримуватися своїх обіцянок, адже в першу чергу вони відповідальні перед тими, хто їх обрав та їм довірився: або вирішував питання і запити, або давав дорогу тому, хто готовий нести цю відповідальність.
Я вважаю, що нашому місту необхідний муніципальний молодіжний центр - платформа, де молодь і громадські організації зможуть втілювати свої найсміливіші ідеї та проєкти. Проєкт і «зелене» світло на такий центр є, але завжди не вистачає коштів. А молодь – це стратегічна основа нашого майбутнього. Молоді люди - це рушій прогресу, це ті, хто втілюють зміни в життя.
Ви молода жінка, справитесь з бувалими чоловіками-політиками? Не страшно вам?
Не страшно. Я вмію постояти за себе і готова захистити свої принципові позиції та переконання. Здоровий глузд, логічні доводи та аргументи здатні призвести до найкращого результату.
Зі всіма можна знайти спільну мову, тут головне бажання, стать ролі не грає.
Чому саме за вас мають голосувати іванофранківці?
А чому ні? Я молода, активна, відповідальна і цілеспрямована жінка. За моїми плечима більше ніж 14 років волонтерської роботи, численні успішні реалізовані проєкти, любов до рідного міста і бажання зробити життя його мешканців кращим та комфортнішим. А ще я готова працювати на благо громади і з громадою, допомагати втілювати ініціативи мешканців і разом робити наше місто кращим.
Чому команда «Голосу»?
До команди «Голосу» я придивлялась ще з минулорічних парламентських виборів. Минулого року я очолювала передвиборчий штаб по мажоритарному округу #87. Це крутий досвід для мене та нові обличчя. Команда поєднала в собі багато кандидатів, штабів, різних середовищ. Попри велику кількість таких різних людей, відчувався командний дух і важливість кінцевої цілі для всіх. Просто не було, але точно було вартісно і цікаво.
Ці вибори інші, масштаби роботи більші і скрупульозніші, виклики і цілі зрозуміліші - тому досвіду уже більше.
Мені дуже імпонує команда, яка працює у ВР - ряд моїх друзів-пластунів: з ними ми пліч-о-пліч працювали в керівних органах Пласту, розбудовуючи організацію. Ці люди - перевірені часом, я їм довіряю і вдячна за поради і підтримку. Це важливо, коли розумієш один одного з пів слова і є спільні цінності.
Ваш девіз «Твій голос ЗДАТЕН забезпечити системні зміни!». Про що йде мова?
Я вважаю, що тільки використовуючи системний підхід, можна втілити зміни у всьому. Ти не можеш змінити систему, якщо міняєш одну складову - потрібно поступово змінювати всі деталі. Наприклад, ти давно маєш велосипед - спочатку він тобі підходить, ти ним задоволена, все в порядку. Але з часом починають заклинювати деталі, спадає ланцюг, колеса часто спускають, сідло протерлось. Ти можеш або чекати поки цей велосипед перетвориться на металобрухт, або потрошки міняти в ньому деталі. З кожною наступною зміною - велосипед буде у кращому стані і з часом стане, як новий. Так само і в політиці - тільки системні зміни, а не точкові будуть запорукою хорошого результату.
Що ви можете побажати франківчанам?
Робити свідомий та зважений вибір, аналізувати наявну ситуацію і вибирати для себе найкраще. І, звичайно, бережіть себе, дорогі франківчани, цінуйте і пильнуйте своє здоров’я та своїх рідних.