Всім загальновідомо про те, що бажання будь-якого підприємства реорганізувати, перепрофілювати виробництво на випуск кардинально нової продукції дуже і дуже важко. А тих, хто самостійно проявив би ініціативу в цій справі, взагалі обмаль.
Але колектив підприємства виробничого об’єднання «Карпатагромаш» (згодом ВАТ «Агромаш») здійснив здавалось би неможливе, оскільки побачив нову перспективу розвитку свого підприємства у налагодженні виробництва малогабаритного трактора. Тут, доречі, слід зауважити, що раніше підприємство займалося капітальним ремонтом вантажних автомобілів ГАЗ-52 і кваліфікація інженерних кадрів і робітників благотворно сприяла вирішенню наміченої мети.
Лише за неповних три роки, при найактивнішій і наполегливій праці, колектив підприємства на чолі з енергійним директором Заграновським І.В., нерента-бельне колись підприємство перетворився на компактне, обладнане сучасною технікою, виробниче об’єднання «Карпатагромаш» по випуску малогабаритної техніки.
Ні Держагропром, ні чиновники від землі не вірили в можливість створення в Івано-Франківську мінітрактора, який би відповідав найвищим вимогам. Проте заводчани на практиці переконали всіх, що їхні слова з ділом не роз-ходяться; створили спеціальне конструкторське бюро, очолюване головним конструктором Войчаком, виготовили проектну документацію, діючу модель трактора, провели успішно приймальні випробування і приступили до його серійного виробництва.
Ще на початку розробки конструкторської документації малогабаритний трактор отримав свою першу назву «Прикарпатець», і першою модель якого був трактор ТМК-01 з двигуном УД-25г .
Для забезпечення цілого ряду технологічних сільськогосподарських операцій по вирощуванні різних культур, підприємством була розроблена конструк-торська документація і впроваджено у виробництво цілого ряду навісного і причіпного обладнання до трактора: плугів, борін, підгортачів, причепу і інших. Багато робіт виконувалося в позаурочний час, навіть у вихідні дні, а також з залу-ченням сторонніх організацій, якщо це стосувалося розробки документації і виготовлення технологічного обладнання. На нормальний трудовий роботи підприємство перейшло тільки тоді як запрацював головний конвеєр складання тракторів.
Паралельно з розробкою конструкторської документації на трактор і на навісні та причіпні обладнання до нього, розроблялася технічна документація і на тех-нологічне оснащення, яке не підлягало в подальшому ніяким змінам. Це були і штампи, і кондуктори, і верстатні пристосування, і багато іншого обладнання. Таким чином ми скорочували строки впровадження трактора в серійне вироб-ництво.
Принагідно варто зауважити, що першу осьову лінію по розробці конструкторської документації трактора «Прикарпатець», було прокладено на креслярському папері 10-го листопада 1989 р.
На фото ви можете спостерігати один з багатьох моментів робочого спілкування головного конструктора з начальником конст-рукторського бюро Мельничуком (на жаль, якого вже немає поряд з нами), обговоренню питань при розробці найбільш важливих питань.
З того пам’ятного дня, протягом трохи більше ніж два місяці, практично працівники двох конструкторських бюро СКБ напружено працювали над розробкою документації для виготовлення дослідного зразка. Не менш напружено працювали і працівники двох інших бюро, які займалися розробкою докумен-тації на першочергове технологічне оснащення.
Копії конструкторської документації на окремі деталі і вузли трактора, а також на технологічне оснащення, миттєво знімалися безпосередньо з оригіналів на-креслених на ватмані і терміново передавалися в експериментальну дільницю для їх виготовлення. Ентузіазм всіх працівників, як в конструкторів так і робіт-ників експериментальної дільниці, був неймовірний, деколи працювали в півтори, а то і дві зміни. І це дало свої плоди.
Через два місяці 13 січня 1990 р, як раз на свято старого нового року, біля 23:00 години вечора, з воріт експериментальної дільниці виїхав перший дослідний зразок малогабаритного трактора «Прикарпатець» моделі ТМК-01 з бензиновим двигуном УД-25Г експлуатаційною потужністю 8 к.с. Це було справжньою перемогою для колективу всього підприємства, оскільки майже всі його працівники, в більшій чи меншій мірі приймали участь в його виготовленні. В той день ми ще не усвідомлювали того, що ми зробили. І лише згодом побачили, що ми були на вірному шляху. На фото ви можете спостерігати перший малогабаритний трактор «Прикарпатець».
Зима того року 1990 року була тепла і земля не замерзла і ми, заводчани, вирішили спробувати на що здатне наше дітище. В приміському селі Угринові від-найшли невеличку земельну ділянку і проклали на ній кілька борозн однокорпусним плугом. Видно що вийшло дуже добре, борозни були рівненькі, достатньо глибокі, одним словом, якість оранки була більша ніж задовільна для таких погодних умов.
На цих, так би мовити заводських випробуваннях, були присутні і сільські жителі, і один з них відразу ж запропонував, що вже хоче купити нашого трактора. Але ж він був у нас перший і єдиний! Шлемо ми в той же день телеграму в УНДІМЕСГ (Український науково-дослідний інститут механізації сільського господарства) із запрошенням їх приїхати в Івано-Франківськ для участі в проведені попередніх заводських випробувань трактора.
Представників УНДІМЕСГ чекати довго не прийшлося, на другий день, провідні спеціалісти цього інституту: Козирєв С.М. і Гусаков С.М., вже прибули на завод і вони, як я потім дізнався, навіть не чули і не знали про те, що ми виготовили зразок малого трактора. На той час в них в інституті вже був один міні-трактор Т-08, розробки Харківського тракторного заводу, і який не викликав дуже великого ентузіазму зі сторони керівництва інституту. А тут якийсь Івано-Франківськ розробив ще якогось трактора.
Але робити було нічого, приїхали подивитися на нього. Звечора погода зіпсувалася, вночі випав невеликий сніг і ми трошки почали хвилюватися. А якщо наша затія з випробування провалиться через мокру землю на земельній ділянці? Вирішили ми, трошки відтягти час проведення випробувань, хоча би до 10-11 го-дини дня (щоб хоч сніг розтанув) і нічого не говорили про це гостям з Києва.
В 10 годині дня ми виїхали в село Угринів і почали демонструвати на що здатний наш трактор. Не дивлячись на несприятливу погоду, оранка земельної ділянки пройшла на найвищому рівні. У представників інституту навіть щелепи повідвисали від здивування і вони, як потім мені сказали, вперше в житті бачать таку добру оранку землі малогабаритним трактором в таких складних погодних умовах.
Сказано було нам що харківський мінітрактор нам не конкурент, просили підготувати наш трактор до проведення приймальних випробувань і направити його в УНДІМЕСГ, що в селі Глеваха, Київської обл. Представники інституту пообіцяли, що зроблять все можливе, щоб швидше провести приймальні випробування, і дати дозвіл на серійне виготовлення нашого трактора.
Поставлене перед нами завдання ми виконали: вже в травні наш трактор «Прикарпатець» був на приймальних випробуваннях, а вже на початку червня цього ж таки року ми отримали акт і протокол приймальних випробувань, разом з висновками і рекомендаціями комісії про початок підготовки до серійного випуску. Після цього активно розпочалися роботи по повному технічному забезпеченню серійного випуску трактора: проектувалося і виготовлялося повно-комплектне технологічне оснащення.
На думку фермерів та спеціалістів Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства, де трактор проходив приймальні випробування, трактор вдався. Наявність двох ведучих мостів, міцної коробки переміни передач з шістьма швидкостями руху трактора, він успішно міг орати двокорпусним плугом, перевозити на самоскидній платформі і на причепі до 1,5 тонни вантажів, витрачаючи при цьому лише три літри пального за годину роботи.
Практично після отримання позитивного рішення приймальної комісії розпочалася дуже активна робота по технологічній підготовці серійного виробництва трактора. За дуже короткий час було спроектовано і виготовлено більше тисячі одиниць технологічного оснащення, зокрема, штампів, кондукторів, верстатних пристосувань, пресформ, ливарних моделей і інш. Для прискорення робіт до проектування і виготовлення технологічного оснащення були залучені і сторонні організації. Це дало змогу вже протягом 1991 року виготовити 150 тракторів. Попит на трактори був неймовірний, розподілом їх споживачам навіть цікавилася і контролювала міська рада нашого міста.
Але для організації більш масштабного серійного виробництва тракторів наших зусиль не вистачало і керівництво підприємства змушено було на початку 1992 року звернутися листом до урядових структур, зокрема до голови Ради Міністрів України Фокіна В.П. Лист від імені підприємства підписав директор заводу Заграновський І.В.
«Шановний Вітольде Павловичу!
Змушений до вас звернутися виключно через державну важливість справи. Для виходу з нинішньої кризи вкрай необхідно збільшити виробництво продукції сільського господарства. А це, очевидно, неможливо без швидкого налагодження випуску техніки для фермерів і господарів. І хоча розмови про створення й випуск малогабаритної техніки для села точаться понад десять років, зримих ре-зультатів і досі немає. Передусім через те, що справа ця непроста, а державної програми її вирішення не вироблено.
Усвідомлюючи важливість проблеми, колектив нашого заводу в 1989 році розпочав розробку конструкції й підготовку виробництва малогабаритного трактора «Прикарпатець». Незважаючи на певні труднощі, колектив досягнув поставленої перед собою мети. Приступивши в другій половині минулого року до серійного виробництва розроблених нашими конструкторами тракторів, підприємство випустило їх уже 150, а нинішнього – плануємо виготовити не менше, ніж тисячу тракторів, причепів, плугів, борін, підгортачів до них.
Але подальші перспективи розширення виробництва вичерпуються. Щоправда Мінсільгосп у міру своїх можливостей допомагає… Колишня Рада Міністрів навіть прийняла відповідне розпорядження, але широкої ефективної програми не вироблено й дотепер. У той же час лише державна підтримка і координація роботи, зокрема з виготовлення дизельних двигунів, допоможе різко збільшити виробництво мінітехніки в Україні.
Пропоную:
- створити при Кабінеті міністрів координаційну раду з виробництва малогабаритної техніки для села;
- найближчим часом провести нараду виробників такої техніки;
- виробити конкретні спільні заходи для прискорення розв’язання наболілої проблеми.
Це буде конкретним вкладом у пріоритетний розвиток села. Час уже давно не жде».
Наше звернення не залишилося без уваги. Через деякий час, голова Ради Міністрів України Фокін В.П., перебуваючи з візитом в Івано-Франківську, відвідав наш завод. Він побував в цехах підприємства, і йому наочно було продемонстровано технічні можливості трактора «Прикарпатець», а також надано інфор-мацію про стан підготовки його серійного виробництва.
Як результат – нам було виділено 25 млн. рублів для продовження розпочатих робіт. Це був ще один успіх нашого підприємства. Завдяки цим коштам підприємство змогло придбати значну кількість металорізальних верстатів, зокрема багатоцільових моделі 2206, для обробки корпусних деталей, оно-вити парк існуючих верстатів, виготовити багато одиниць складного техно-логічного обладнання. І вже в листопаді 1992 р заводом було виготовлено 1000-й трактор.
Фото авторства Михайла Садового на кишеньковому календарі за 1993 рік.
На честь цієї дати, під час урочистого мітингу проведеного безпосередньо в складальному цеху, багатьом активним працівникам підприємства, від імені керівництва, від імені нашої вище-стоячої організації – Республікан-ського об’єднання «Украгропром-реммаш», були вручені почесні гра-моти, цінні подарунки і грошові премії. Особливо активним п’яти працівникам: директору заводу Заграновському І., головному конструктору Войчаку Г., начальнику конструкторського бюро Мельничуку М., головному технологу Шевчуку О., начальнику експериментальної дільниці Лецко Р., були присвоєні звання «Заслуженого машинобудівника України».
В подальшому, з 1992 року, на тракторі почали встановлювати більш потужний карбюраторний двигун СК-12 потужністю 12 к.с. (трактор моделі ТМК-02), а також дизельні двигуни СМД-900 потужністю 18 к.с. (трактор моделі ТМК-04), виробництва Харківського заводу тракторних двигунів (ХЗТД), і дизельні двигуни 2ДТ, 2ДТХ, 2ДТХН (трактор моделі ТМК-03) потужністю 17 к.с., виробництва Харківського заводу ім. Малишева. Найбільш перспективною мо-деллю двигуна є новий модернізований двигун 2ДТАВ з водяним охолодження, який готувався до серійного випуску на Харківському заводі ім. Малишева. Згодом на тракторі практикували встановлювати двигуни інших марок, навіть зі зміною назви трактора на «Плай» (ТМК-07), з двигуном потужністю 23 к.с.
Однак це ніяк не вплинуло на кардинальну зміну конструкції трактора – та ж сама шарнірно-зчленована трансмісія, та ж коробка переміни передач, та ж сама самоскидна платформа, та ж сама маса трактора, яка і визначає тягловий клас трактора. З цих міркувань однозначно можна сказати, що найбільш економічно вигідний є встановлення на тракторі двигуна потужністю 15-17 к.с. Встановлення більш потужного двигуна приводить до збільшення вартості трактора (зменшення конкурентоздатності), а також до зайвих витрат пального при його експлуатації, що не менш важливо, тобто, наяву економічні втрати при екс-плуатації.
Розвиток особистих присадибних господарств, а в даний час і фермерських, садових і городніх товариств, які дають значний приріст вагової сільсько-господарської продукції, вимагає збільшення випуску малогабаритної техніки. Згідно з даними статистичних органів США і ін. розвинутих країн малогабаритні трактори займають питому вагу від 20 до 30 відсотків загального тракторного парку. Кількість ж малогабаритних тракторів, що випускаються в Україні є нині крайнє недостатньою, і відображають лише економічний стан виробників і спо-живачів.
За розрахунками спеціалістів ІМЕСГ УААН, за допомогою малогабаритної техніки можна механізувати близько 50% технологічних операцій які виконуються вручну в майже в усіх колективних господарствах.
Актуальність проблеми створення і випуску засобів малої механізації пояснюється і тим, що в Україні є біля 6,2% земельних площ невеликих по розміру, які обробляються вручну, або зовсім не обробляються, через неможливість застосування на них традиційної сільськогосподарської техніки.
Провідними спеціалістами інституту механізації і електрофікації сільського господарства Української академії аграрних наук (ІМЕСГ УААН) (д.т.н. Євтенко В.Г. і інш.), проведено аналіз структури парку сільськогосподарських тракторів по потужності в найбільш розвинутих країнах, який наглядно свідчить, що енергетичні засоби малої (до 20 к.с.) і середньої (до 40 к.с.) потужності в колишньому СРСР і Україні практично були відсутні. Так в колишньому СРСР і Україні малогабаритні трактори і мотоблоки потужністю до 20 к.с. складали до 1990р. менше 1%, а потужністю до 40 к.с. 10,6%. В той час, як в Італії мало-габаритні трактори і мотоблоки з потужністю двигуна до 20 к.с. складають 57,2%, а трактори з потужністю двигуна до 40 к.с. – 75% загального парку тракторів.
Перші кроки дослідним зразком трактора «Прикарпатець» були зроблені весною 1990 року в Інституті механізації і електрифікації сільського гос-подарства Української Академії аграрних наук, що під Києвом, де були проведе-ні приймальні випробування трактора. Трактор успішно подолав перший най-більш важливий бар’єр і приймальною комісією був рекомендований до се-рійного виробництва. І дійсно, за своїми технічними параметрами і харак-теристиками, трактор “Прикарпатець” не поступається переважній більшості тракторів аналогічного класу, а по деяких показниках значно переважає їх.
Перший трактор зійшов з заводського конвеєру 19 липня 1991 року, 100-й в 1991році, а згодом і 1000-й, який зійшов з конвеєру 1-го грудня 1992.
Малогабаритний трактор “Прикарпатець” відноситься до тракторів тяглового класу 0,4, за своєю конструкцією є універсальним і максимально при-стосованим для використання його при вирощуванні різноманітних сільсько-господарських рослин на невеликих ділянках ( до 5...10 га), на незручних ді-лянках з крутими схилами, особливо в гірській місцевості, де використання більш потужної техніки практично неможливе, або економічно невигідне.
Трактор “Прикарпатець” може використовуватися і в інших галузях народного господарства, зокрема, в садівництві і виноградарстві, при вирощування овочів, в комунальному господарстві, при прибиранні територій тротуарів і вулиць міст і селищ, в архітектурі і будівництві а також в лісовій і лісотехнічній промис-ловості.
Трактор “Прикарпатець” з шарнірно-зчленованою рамою має два ведучі мос-ти, що значно підвищує його прохідність в умовах бездоріжжя, вантажну само-скидну платформу вантажопідйомністю 700 кг, задній вал відбору потужності, універсальний навісний пристрій, на який навішуються будь-яке навісне або причіпне обладнання.
Трактор може виконувати оранку грунту за допомогою двокорпусного плуга з шириною захвату одного робочого органу до 25 см (разом двома корпусами - 50 см) і глибиною оранки до 25 см, працювати з універ-сальним культиватором зі змінними робочими органами при проведенні суціль-ної культивації, нарізанні борозн, міжрядного обробітку посівів рослин, підгортання картоплі а також викопування коренеплодів.
З трактором “Прикарпатець” можуть використовуватися всі навісні і причіпні машини, які використовуються з тракторами тяглового класу 0,6...0,9, зокрема трактора Т-25. Передбачувана можливість розширення колії трактора, дає змогу використовувати трактор на більших посівних ділянках з різною шириною міжрядь - 45, 60 і 70 см. Із встановленням на тракторі знімної кабіни (за ба-жанням споживачів) дасть можливість використовувати трактор в будь-яких кліматичних умовах протягом року. Це значно розширить можливість вико-ристання трактора в комунальних підприємствах, особливо в зимовий період, і в негоду, при прибиранні територій вулиць і тротуарів міст і селищ. Шасі трактора пристосоване під встановлення карбюраторних і дизельних двигунів потужністю до 25 к.с.
Основним двигуном, який встановлюється на тракторі, є модернізований дизельний двигун з водяним охолодженням 2ДТАВ потужністю 17 к.с., виробництва Харківського ДП “Завод імені Малишева”. На противагу своїм попередникам, двигун 2ДТАВ має цілий ряд переваг. Це насамперед водяне охо-лодження, що значно зменшує його експлуатаційні витрати, і покращує запуск двигуна, особливо в зимовий період. Змінена також конструкція паливного насосу високого тиску на традиційну - на механічний привід рейки регулятора подачі палива. Якщо добавити ще й те, що складання двигуна здійснюється на підприємстві, яке споконвіку славиться якістю виготовлення, то можна з упев-неністю сказати, що двигун 2ДТАВ дійсно став першим українським мало-літражним двигуном, який з успіхом може конкурувати з будь-якою закор-донною фірмою.
На тракторі можливе встановлення інших двигунів, як дизельних, так і карбюраторних, потужністю від 15 до 25 к.с.
Трактор “Прикарпатець” з встановленими двигуном 2ДТАВ, широкопро-фільними шинами, матиме значно кращі тяглові характеристики, а також еко-номічні і експлуатаційні показники, які виражаються меншою питомою ви-тратою палива, більшою продуктивністю, універсальністю, значним запасом по-тужності, а із встановленими широкопрофільними шинами. значно зменшується величина питомого тиску на грунт і ущільнення його при виконанні сільсько-господарських робіт. Зовнішній вигляд трактора з дотриманням вимог ерго-номіки і технічної естетики (при необхідності - наявність легкознімної кабіни), впровадження гідравлічної системи приводу гальмівних механізмів задньої осі і осі напівпричепа дозволять використовувати трактор в будь-яких кліматичних умовах при виконанні ще більшого переліку робіт в різноманітних галузях народного господарства.
Аналог створюваної продукції захищений патентом України на промисловий зразок і на нього отримано сертифікат відповідності, а на об’єднану гідросистему трактора, гідророзподільник секційний, який використовується в гідросистемі. а також коробку переміни передач з валом відбору потужності, отримано патенти України на винахід. Отримання свідоцтва колишнього СРСР і патенту України на промисловий зразок, а також патентів України на винахід на окремі вузли трактора, результати приймальних та експлуатаційних випробувань трактора, проведених на базі інституту механізації та електрофікації сільського господарства УААН і ВАТ “КАДВИ”, м. Калуга (Росія) свідчать, що за своїми техніко-технологічними показниками трактор знаходиться на рівні кращих аналогів.
Досвід випуску перших промислових партій і перших моделей тракторів, їх випробування та чисельні відгуки споживачів свідчать про високий рівень конкурентоздатності і широкий ринок збуту.
Вважаючи на вищезгадане, і беручи до уваги розпаювання земель, створення ринку аграрної продукції, розвитку фермерських приватних сільськогос-подарських виробників, очевидно, що давно вже виникла потреба в мало-габаритній техніці, а комунальні господарства міст і селищ потребують економічних малогабаритних тракторів для прибирання тротуарів, перевезення матеріалів для ремонту і обслуговування житлового фонду, земельні господарства міст – для роботи в теплицях, парках, на клумбах та ін.
Григорій Войчак
Потреба виникає, але на превеликий жаль цього заводу вже немає!!!
А де зараз завод?Де трактор? Glory to Ukrain!!!
Потрібний вижимний підшипник, Дякую...