Позика до 500 тисяч, більш актуально ніж кредит (Б.А.Н.К.), розстрочка без поручителів, кошти на купівлю авта/житла/землі, гроші без черги та внесків, альтернатива кредиту – так сучасні ділки, за допомогою реклами в пресі, в маршрутках та на стовпах, заманюють людей в павутиння лохотрону. Журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань перевіряли як діють сучасні фінансові піраміди.
Місцеві газети, вікна в маршрутках, стіни і стовпи в центрі міста, на базарах та вокзалах – нині на всіх цих площах реклама та оголошення з пропозицією дешевих грошей. В той час, коли банки та кредитні спілки пропонують кредити під 26-50 відсотків річних, знайшлися фірми, які пропонують гроші за 2-7 відсотків у рік. Погіршення кредитування після кризи у 2008 році спричинило розквіт таких фірм. Щороку по Україні тисячі громадян стають їхніми жертвами. І лише проти кількох таких організацій порушені кримінальні справи.
Спочатку гроші – потім договір
Щоб з’ясувати, що криється під магічними «кредитними» відсотками, журналісти Агентства купили газету оголошень «Афіша» і звернулися в офіс фірми, яка рекламувалася на першій сторінці та пропонувала швидке оформлення «альтернативи кредиту». Фірма «Ріксі» в офісному центрі готелю «Мир» на 6 поверсі. За легендою журналістського експерименту, за кредитом прийшли дві подруги, одна з яких студентка, якій кортить придбати комп’ютер.
Кімната, квадратів 12, два столи, за одним дівчина, на вигляд до 25 років (пізніше з’ясувалося, що 23 – ред.). Дівчина люб’язно посміхається. Ми відразу цікавимось, чи тут видають кредит і як його можна отримати.
Дівчина розповідає, що фірма надає кошти (в гривнях) на придбання будь-якого товару у сумі від 5-ти до 400-т тисяч, терміном від трьох до п’ятнадцяти років. Від 2,4 до 7,2 відсотків на рік. Розпитуємо деталі. Виявляється, щоб отримати кошти до 100 тисяч не потрібно жодних документів крім паспорта та ідентифікаційного коду. Для експерименту ми беремо найнижчу суму позики – 5 тисяч. За словами дівчини-консультанта, повертати ці кошти потрібно щомісячними платежами по 162 гривні і можна погасити достроково.
– Вам надішлють квитанцію із зазначеною сумою щомісячного платежу, – розповідає консультант. – Ви можете сплатити й більше, але не менше як 22,50 з цього платежу – це відсоток, а решта – погашення п’яти тисяч.
– Скільки це річних виходить?
– 4 відсотки.
– А додаткові платежі якісь є?
– При оформленні документів – 350 гривень. Ця сума сплачується після ознайомлення з договором.
– Як швидко можна отримати кошти?
– Якщо вас все влаштовує, підписуємо договір (після сплати за оформлення – ред.), на восьмий день він вступає в юридичну силу. 7 днів дається для детального ознайомлення і вивчення договору. Бо є такі люди, які беруть по 100 тисяч, їм потрібна консультація, вони хочуть з юристом порадитись. Якщо немає ніяких заперечень, вас реєструють і надають вам позику. Тобто на восьмий день відправляють перший пакет документів і дату виплати. Якщо є якісь заперечення, ви можете розірвати договір і кошти реєстраційного платежу повертаються. З договором ви можете ознайомитись без будь яких оплат, тобто можете перечитати його тут.
– А з собою можна взяти?
– З собою ні, бо на ньому печатки фірми вже стоять (за словами адвоката, це не має жодного значення – ред.).
– А копію можна зробити чи сфотографувати?
– Не даємо, на це дається 8 днів. Людина що хоче, то з ним робить, на 8 день договір вступає в юридичну силу і їй надають позику. Договір дається на ознайомлення у нас в офісі, якщо хочете, ви можете прийти з юристом (переважна більшість тих, хто укладає такі договори, не можуть собі дозволити прийти з юристом – ред.).
– А яка вся процедура отримання кредиту?
– Платите внесок при оформлені документів, на 8 день вас реєструють, відправляють пакет документів з датою виплати, загально це все до 14 днів.
– Тобто десь за 14 днів можна отримати цю позику?
– Не раніше.
– Тобто гроші мені можуть дати і пізніше ніж через 14 днів?
– Максимальний термін – місяць. Зазвичай проводимо кошти в кінці місяця, тобто якщо ви прийдете 27 числа реєструватися, то договір тільки в перших числах наступного місяця вступить в юридичну силу і вам доведеться зачекати до кінця наступного місяця.
Журналістка бере почитати договір (договір на двох сторінках з додатком на чотирьох сторінках з дрібним текстом – авт.). Тільки щоб прочитати такий договір треба не менше 15 хвилин, а от зрозуміти все, що в ньому написано без правових знань практично не можливо. Задаємо запитання стосовно деяких пунктів в договорі.
– А що це за придбання товару?
– Ми надаємо позику на все, що може бути товаром, ви в анкеті вказуєте на що вам потрібні кошти.
– А як ви потім перевірите, що ми на них купили?
– Я таким не займаюся, мені все рівно. Колись хлопець прийшов: «Мені треба права купить». Ніби й товар, але як написати, що треба права купить…
– Тут написано що на товар, це треба буде підтверджувати якусь купівлю?
– Дивіться – будівельні матеріали – це товар, квартира – це товар, машина – товар, комп’ютерна техніка – товар, тобто у нас документи на придбання будь чого, що може бути у вжитку, чим користується людина, одяг – все що можна купити.
– А що тоді не товар?
– Навчання – це не товар. На навчання не надаємо.
– А подорожі – товар?
– Так, путівка – товар. А за ремонтні роботи ви вже не можете заплатити, бо це вже не товар, ви ж не можете вказати – на роботу. Але кожен що хоче, то і пише.
– А тут ще щось про поручителів написано…
– Це якщо платіж більше 500 гривень в місяць (позика від 100 тисяч гривень), потрібно два поручителя. А якщо 162 гривні, то це навіть для студента посильно.
– А звідки такий низький відсоток береться?
– Ну чому, в банках до 7 відсотків. А якщо порахувати переплату вашу, то воно десь так і виходить (найнижчі банківські відсотки за кредит, які нам вдалося знайти – від 26 річних – ред.).
– Давайте ще раз, виходить, що позика дається на три роки і кошти мають мені прийти протягом місяця?
– Так, 29 числа (ми спілкувалися 6 квітня – авт.) буде виплата. Сума видається вся повністю, а не частинами.
Ми заплатили в банку 350 гривень і на другий день повернулись, щоб оформити договір. Дівчина-консультант розповіла, що в готелі «Мир» вони з 2007 року, а на ринку фірма вже 10 років. Потім забрала оригінал квитанції, залишивши нам копію, яку зробила в сусідньому кабінеті на ксероксі.
Дівчина ще раз наголосила, що до 20 травня нам має прийти лист з пакетом документів.
– А за несплату місячних внесків передбачено якісь санкції?
– В будь якій ситуацій ви можете написати заяву (з проханням відстрочити платіж – ред.). Якщо ви не попереджуєте, без будь-яких заяв, то вам просто нараховуються відсотки. Якщо ви не погашаєте протягом трьох місяців – з вами розривається договір в односторонньому порядку.
Позика за три дні. На вуха
Йдучи на зустріч у фірму «Ріксі», ми зауважили, що на другому поверсі офісного центру готелю «Мир» також обіцяють кредити. Вивіску фірми «VIP-фінанс» ще раніше ми зауважили в одній з реклам чи оголошень. Хоча 17-ї години ще немає, двері зачинено. Наступного дня приходимо сюди знову. Двері відчиняє дівчина років 25-ти. Кімнатка приблизно такого ж розміру, як і попередня, два столи. Пані відразу питає, чи хочемо ми підписати договір. Спочатку хотіли би з ним ознайомитися. Питаємо щодо можливості отримати 5 тисяч. Дівчина каже що договорів на 5 тисяч немає, є на 10 тисяч і більше. Пояснює, що через складнощі з поручителями, яких повинно бути двоє, і кожен з яких повинен надати довідку про доходи, за меншими, ніж 10 тисяч, сумами клієнти зазвичай не звертаються. Однак запевняє, якщо ми зацікавлені, то договір нам замовлять і наступного тижня ми зможемо його підписати. Пояснює, які платежі слід буде робити, якщо схочемо отримати п’ять тисяч гривень.
– Якщо ви заключаєте договір на 5 років – платите щомісяця 93 гривні, 33 копійки. І платите 418 гривень 33 копійки. Це гарантія вашої платоспроможності. Ми їх перерахуємо назад, разом з вашою сумою 5 тисяч гривень. Якщо бажання клієнта їх не повертати, можете залишити їх на рахунку договору, і можете подзвонити і сказати – зарахуйте це як платіж. І цими грошима ви можете сплачувати декілька разів позику.
– Які там відсотки реально виходять?
– З 10 тисяч виходить 1 200 гривень переплати за весь період договору. За 5 років.
– Це дешевше, ніж у банку виходить?
– В нас є процент і банківський, – вже роздратовано продовжує пані. – Хочете, заключимо договір як у банку. Там знаєте, яка переплата сумашедша. Ми зараз за цими графіками не працюємо: великі проценти, люди не встигають платити, і нараховується пеня. А людина яка не платить, наша служба безпеки цим займається. Перший раз пеня, другий раз пеня, а потім заставляють повертати всю суму.
– Ви взагалі десь працюєте?! – вже тоном контролера запитує консультант.
– Я студентка, є з чого платити.
– З чого? Зі стипендії – зневажливо-суворо продовжує пані.
– А яка процедура отримання коштів? – запитує друга журналістка.
– Вона відкриваєте рахунок, їй туди перераховується зразу вся сума10 тисяч і вона використовує їх, як вона хоче.
– Гроші за три дні приходять?
– Так. Тому що договір сьогодні укладається, я його передаю на центральний офіс. Центральний офіс у Харкові. Він реєструється тільки завтра. Договір сьогодні укладений, завтра тільки зареєструється, потім перераховуються гроші. Вранці перерахували – в обід вони прийдуть. Це все займає час, понімаєте? Договір провіряється: історія клієнта, що вона брала і як погашала.
– Надумаєте, то приходьте, – очевидно дівчина сприйняла нас за безперспективних клієнтів.
На прохання надати копію договору для ознайомлення вдома, послалася також на наявність мокрої печатки, через яку зробити це неможливо.
Казки по телефону
Зачекавши обіцяний дівчиною-консультантом місяць, грошей ми так і не отримали. У нас навіть не поцікавилися, куди їх переслати. Натомість прийшов конверт з квитанцією про сплату першого внеску. Тобто позику ще не надали, а вже потрібно її повертати. Йдемо знову в «Ріксі». Нас зустрічає вже інша дівчина і говорить, що та, яка була тут раніше, у відрядженні. Показуємо їй договір і запитуємо, чому гроші досі не надійшли. Дівчина дивується, що грошей немає і радить дзвонити регіональному менеджеру або на гарячу лінію.
– А через що може бути, що грошей не дали?
– Я не знаю. Ну там провіряють вас. Зазвичай буває що виплачують.
– Але мені прийшли квитанції, за якими я вже маю платити внески.
– Ви нічого не маєте платити, доки немає грошей. Але краще подзвоніть менеджеру. Бо я, якщо чесно, з грошима справи не маю.
– А часто буває що не виплачують коштів?
– Буває, якщо якась недостовірна інформація. От було, що жінка приводила свою дочку, заключили договір, а потім виявилось, що дочка хвора на шизофренію. І там було «разбіратєльство» якесь і не знаю чим то все закінчилось.
Дякуємо дівчині і йдемо телефонувати регіональному менеджеру. Набираємо вказаний номер, нам говорять, що номер не дійсний. Дзвонимо на гарячу лінію.
– Ви вже отримали лист? – цікавиться жіночий голос.
– А який мав бути лист? Я отримала якісь папірці з квитанціями, щоб платити.
– Так, правильно, дивіться – ви читали наш договір?
– Так.
– За умовами нашого договору, кошти ви зможете отримати 27 травня, при цьому вам до 23-го потрібно оплатити ту квитанцію, що у вас є. Повний або половинний платіж. То 27-го ви зможете отримати кошти.
– Але дівчина-консультант мені казала, що треба заплатити тільки перший внесок і через місяць будуть гроші.
– Дивіться – перший внесок це страховка від інфляції, він вам враховується в погашення. Наступна проплата – гарантія того, що ви зможете повертати ваш борг, але він вам також враховується в погашення.
– Нічого такого спочатку не казали. Чому дівчина нас ввела в оману?
– Ви читали договір, але ви не в курсі елементарних умов договору. Там все написано.
– Але все рівно ваша дівчина мала сказати б про це. Я розумію що там не такі великі гроші, але як так, що вона говорить одне, а виходить зовсім інше.
– Я ж вам кажу, що в умовах договору все це прописано, перечитайте, якщо там щось незрозуміло, зателефонуйте до нас на гарячу лінію, – вкотре повторює консультант.
– Добре, а підкажіть ще куди гроші мені потім прийдуть?
– А ви записали номер вашого рахунку?
– Ні, мене не питали про це.
– Тоді вам треба або факсом або поштою вислати нам номер рахунку. На центральну адресу.
– А це точно я сплачу цей внесок і мені дадуть гроші? Більше ніяких приколів в договорі немає, що потім ще внесок і ще щось…
– Я ж вам кажу – прочитайте договір, якщо щось буде не зрозуміло, то ви зателефонуйте.
Вирішуємо піти в «Ріксі» ще раз, запитати у дівчини чому вона нам каже одне, а на гарячій лінії зовсім інше. Проте, на місці її не застали. Цікавимось в охоронця чи дівчина ще повернеться до кінця робочого дня.
– Та звідки я знаю, – відповідає охоронець, – я ще її взагалі не знаю. Вони там міняються як перчатки… ця вже третя.
– А люди часто жаліються на них?
– Ну мені не жаліються. А що ви «попали»?
– Ну я поки не знаю… Просто щось спочатку одне казали, тепер інше… А що уже хтось «попадав» у них?
– Та був чоловік один… Але чим то все закінчилося, я не знаю.
Наступного дня знову заходимо до дівчини-консультанта з «Ріксі» і маємо цікавий діалог. Ось його частина:
– Я просто не розумію чому у вас ще немає грошей, – щиро дивується дівчина.
– А по телефону мені сказали, що ми спочатку маємо сплатити квитанцію
– А чого ви маєте?
– Ну я не знаю, так сказали. Просто як виходить що я буду платити…
– Ви що будете платити рік, а потім отримаєте кредит? Чи як це, я не розумію…
– По телефону мені жінка кілька разів повторила: «читайте уважно договір».
– Нє, ну читайте договір... Але ж тоже не приходять же сюди юристи, правильно? Вобщєм добре, зараз я передзвоню регіональному менеджеру, вона сама вам передзвонить, не переживайте все буде добре.
Дзвінка від регіонального менеджера ми так і не дочекалися.
Телефонуємо у відділ по роботі з клієнтами.
– Доброго дня, я вам телефоную з Рівного, ваш номер дала дівчина-консультант. Я укладала договір і вже майже 2 місяці пройшло, а грошей так і немає.
– Ну вас не враховували до асигнаційного акту і відповідно до виплати. Оскільки ви не здійснили оплату по одній із квитанцій, що приходила вам у листі.
– Але дівчина ваша нам доводить, що ми вже не маємо нічого платити.
– За умовами договору, в нас комп’ютерна програма враховує до асигнаційного акту лише тих учасників, в яких є здійснена оплата по одній із квитанцій.
– А що таке асигнаційний акт?
– Асигнаційний акт… ось визначення цього терміну ви можете прочитати у вашому договорі на першій сторінці в додатку другому.
– То як мені гроші тепер отримати?
– Вам потрібно до 20-го здійснити оплату по одній з квитанцій, що приходили у вашому листі в травні місяці і також по одній з квитанцій, що вам надіслані у наступному місяці, тобто у червні.
– Але виходить, що ваші дівчата говорять неправду. Двоє консультантів казали, що гроші через місяць і нічого не треба платити, на «гарячій лінії» сказали, що заплатять після першої оплати, а ви тепер кажете, що після двох оплат.
– В умовах договору все передбачено.
– А коли ви консультантів берете на роботу, то навчаєте щоб вони говорили неправду?
– Якщо ви не зрозуміли те, що вам пояснили, це не значить, що вам сказали неправду.
– Все ми добре зрозуміли, ми перепитували три рази і в двох різних дівчат.
– Ну, мабуть, враховуючи скільки разів ви запитували, ви пропустили той момент, коли вам пояснювали, – потренувалась пані в гостроті слова.
Обдурюють і самих працівників
Перша дівчина-консультант у «Ріксі», з якою укладали договір, виглядала досить щирою, коли казала, що гроші ми точно маємо отримати. Куди ж вона поділась? І чому слова дівчат-консультантів так розбігаються зі словами натренованих відповідачок по телефону? Вирішуємо відшукати Олену (прізвище не вказуємо, оскільки вона сама стала жертвою обману – ред.). Знаходимо її сторінку в соціальній мережі «В контакті». Перепитуємо чи це вона працювала в «Ріксі». Олена відписує, що «мала там необережність влаштуватися на роботу» і додає, що як тільки їй розповіли абсолютно все, вона звільнилася. Домовляємося зустрітися і поспілкуватися детальніше.
– Як ти влаштувалася на роботу?
– Закинула в Інтернет резюме, мені подзвонили і запросили на співбесіду. Пообіцяли працювати офіс-менеджером, заключати договори з клієнтами, які будуть телефонувати і підходити на офіс.
– І в чому полягає ця робота?
– Надавати договір людині для прочитання, збирати потрібну інформацію про людину, копії документів і підписувати з нею договори і все.
– А що ти мала розказувати клієнтам?
– Відповідати на всі питання, які вони задають. Сказали що в основні обов’язки входить: надаєш людині договір для прочитання, заключаєш з нею цей договір і за 7 днів їй приходить підтвердження, що вона отримує цю позику і все. Мої обов’язки на цьому закінчувалися. Тобто людині гарантували, що вона отримає позику після підписання договору.
– Скільки людей приходило в день?
– В день приходило по 2-3 людини на консультацію. Протягом місяця десь в середньому до 10 осіб заключали договори.
– А підтвердження всім давали?
– Так, всім. Був навіть такий випадок, що підійшла жіночка, заключила договір, вона була 2 чи 3 рази на консультації, і після того як я звільнилася, вона принесла довідку що вона хвора, в неї психічні розлади. Але їй все одно дали підтвердження на позику. Хоча в договорі чітко вказано, що така людина немає права заключати договір. Тобто від мене вимагалося документи – паспорт, код, прописка людини, а офіс мав перевірити, чи ця особа дійсно є дієздатна і може сама себе забезпечити, сплатити цю позику, вони цього просто не виконали.
– А чому вона довідку принесла?
– Її мама принесла. Вимагала повернення цього реєстраційного платежу, адже ця особа не може бути відповідальною сама за себе. Здається їй повернули реєстраційний платіж і були претензії до мене, що я її не перевірила.
– А ти мала провіряти?
– Ні, в мене в обов’язки входило зібрати документи – паспорт, ідентифікаційний код, копії цих документів і оформити договір.
– А люди мали якісь претензії стосовно того, що немає грошей?
– Саме в день, коли вони отримували листи (через деякий час після укладання договору поштою приходить лист з фірми з проханням заплатити перший внесок – ред.), там була вказана конкретна дата виплати. Люди просто чекали цього дня і, зазвичай, ніяких претензій не пред’являли. А потім центральний офіс просто сказав, що всі питання, які будуть в подальшому у клієнтів, щоб вони переадресовували до них на телефон. Тобто ми не маємо вже до цього ніякого діла. Навіть якщо люди обурювались, то на місцях нічого не могли зробити, бо все тільки через центральний офіс іде.
– А чому ти звільнилася?
– В нас відбувся семінар, де були такі поради, мовляв, не обов’язково вдаватися у всі деталі договору. Не обов’язково всім все розповідати що там пише, пояснювати кожен пункт, просто людина хай сама з цим розбирається. Пояснювали, що якщо людям потрібні кошти на лікування-навчання, то все одно укладати з ними договори, хоча в самому договорі передбачено тільки купівлю товару.
– А тобі казали, що насправді через місяць грошей не буде?
– Ні, просто казали, що відбудеться асигнаційне засідання і буде розподіл коштів і що кожному окремо тоді вже повідомлять чи йому прийшли гроші чи ні. І пояснили що спочатку кошти надаються попереднім секторам, які набирають, що людина десь повинна сплатити близько 30 відсотків, для того щоб отримати цю позику. Нам не казали, що ми маємо все це пояснювати.
– Але так само і ви спочатку не знали всіх умов?
– Так. Спочатку я і заключала договори, думаючи, що якщо в цьому місяці людина реєструється, то на кінець місяця вона отримає ці гроші. Тобто вони всі умови спочатку нам не пояснювали так само, дали договір – читайте, але крепко в деталі не заглиблюйтесь.
Класична фінансова піраміда
З проханням проаналізувати договір, укладений ТОВ «Ріксі» з журналісткою Агентства, ми звернулися до рівненського адвоката Олександра Бражнікова.
– Згідно договорів такого типу та сторона, яка бере на себе обов’язки в придбанні товару чи видачі грошей, чи як вже тут вони домовляться, не несе перед іншою стороною ніяких зобов’язань, – розповідає адвокат. – І не відповідає по них ніяким чином, загрозливим для свого становища. У договорі відсутній розділ про відповідальність товариства. Іде посилання на чинне законодавство, яке відсилає знову ж таки завжди до договору. Тобто сторони повинні домовитися між собою, в разі невиконання взятих на себе обов’язків яку відповідальність одна перед одною вони будуть нести.
За словами адвоката, посилання на чинне законодавство у тексті договору теж нічого не дає:
– Тому що юристу навіть важко визначити, якого виду цей договір. Чи це договір позики ,чи це договір якогось фінансування, чи це договір якоїсь інвестиції. Якщо вивчити його правову природу, то це лише договір про надання послуг. І ці послуги не визначені як надання тієї чи іншої суми грошей або того чи іншого товару. Предметом договору є надання певних послуг в допомозі по вчиненню покупки. Тоді, виходячи з природи цього договору, яку відповідальність може нести особа, в даному випадку ці товариства, якщо такі угоди вони укладають? Таку – чи вдало вони надали послуги по здійсненню покупки чи невдало. Однак замовнику цих послуг вже доводиться сплатити гроші для того, щоб стати учасником цієї програми, які йому повернути практично неможливо.
Як переконує Олександр Бражніков, притягнути до відповідальності такі фірми важко.
– Дуже я сумніваюсь, що вдасться притягти цих осіб до відповідальності за який-небудь злочин. Ну, наприклад, за шахрайство. Тому що практично ті умови договору, які тут виписані, виконуються. І сказати, що заволоділи чиїмось майном шляхом обману – дуже непросто. Хоча, звичайно, це залежить від певних обставин, і від майстерності наших слідчих органів, але на загал треба сказати що система продумана таким чином, що навряд чи люди, які постраждали внаслідок цих «оборудок», зможуть щось довести.
Власними коштами, які можуть бути задіяні для надання замовникам або придбання товарів, ці фірми не володіють, – переконаний адвокат. – У них власних грошей немає. І якось їх надати цим замовникам вони просто не можуть фізично. Вони можуть у одних ці гроші взяти, і якусь частину із цих грошей дати іншим, а частину залишити собі. Але це може тривати дуже недовго, бо всі ми знаємо, що таке фінансова піраміда, і як накопичується борг перед новими й новими членами цих угрупувань. Скоріше для профілактики можна сказати: «Люди добрі, стережіться схожих пропозицій!». Тому що якщо вам пояснюють, що це просто краще ніж банківський кредит, бо в банку вам не дадуть, бо ви не можете підтвердити свій матеріальний стан. А тут менше волокити, але більше гарантій. То можна сказати так – хто любить ризикнути, той ризикне, чи то в залі для ігрових автоматів, чи то серед наперсточників на базарі, чи то у такій от програмі такого товариства. Але на загал це одне і теж саме.
Поради експертів
Як відрізнити справжній кредит від лохотрону Агентство поцікавилося у банкіра та керівника кредитної спілки.
Начальник управління Національного банку України в Рівненській області Іван Чух:
– Чи відрізняються ставки по кредитах залежно від регіонів України? І які це ставки?
– Облікова ставка за кредитами чи фактична ставка за кредитами, які пропонують сьогодні банківські установи Рівненщини, не дуже відрізняються від переважної більшості регіонів. Можливо трішки менші ставки в Києві. Але слід пам’ятати, що крім самої ставки по кредиту у кожному банку встановлюються додаткові оплати, наприклад разова комісія чи різні націнки і накрутки. І відповідно до нормативних вказівок Національно банку, кожна банківська установа на Україні зобов’язана надавати повну інформацію потенційному позичальнику відносно вартості його послуг з надання кредитів. Вартість кредитів визначається загальноекономічним станом в країні, в регіоні. Перш за все процентна ставка за кредит не може бути менша рівня інфляції і вона не може бути менша рівня депозитної ставки. Коли говорити про гривневі кредити, то на сьогодні це 16-17 відсотків і приблизно 10-11 валютні (без врахування додаткових банківських комісій).
– Чи реально установі надавати кредити під 4-5 відсотків річних у гривнях?
– Це може бути реально якщо у нас інфляційні процеси будуть на рівні 1-1,5 до 2 відсотків річних. Коли ж у нас інфляція за минулий рік там 9 з хвостиком, за 2011 рік очікується десь 13-14, то безумовно говорити за такі кредити це нереально.
Голова правління кредитної спілки Микола Котнюк:
– Під які відсотки сьогодні реально взяти кредит?
– Якщо говорити про споживче кредитування (кредити на придбання товарів), то нині відсоткові ставки коливаються приблизно від 36 до 120 відсотків річних. Крім того є ніша кредитування бізнесового, є ніша кредитування іпотечного, там відсоткові ставки менші, але в основному такі кредити недоступні пересічному громадянину.
– Чи відрізняється кредитування в Рівному і взагалі по Україні?
– В мене немає статистики про кредитування по всій Україні, але загалом відрізняється. Є регіони, де кредитних спілок дуже багато і там, можливо, ставки по кредитах менші.
– А яка мінімальна відсоткова ставка на Рівненщині?
– Я можу говорити про нашу кредитну спілку. Нині ми кредитуємо під 4 відсотка в місяць на залишкову суму. Це означає 48 відсотків річних, але при цьому позичальник може взяти кредит і повернути його на наступний день, заплативши відсотки всього-на-всього за один день. З розрахунку чотири в місяць. Тобто за день він там заплатить нуль цілих 1 десяту відсотка.
– А реально взяти кредит під 4-5 відсотків на рік?
– Ну подумайте самі, нині річна інфляція в Україні за статистикою, наскільки я пам’ятаю, десь 13-15 відсотків. Хіба може будь-яка фінансова установа видати кредит нижче інфляції, собі в збиток? Я вже не кажу про вартість ресурсів, тобто це неможливо. Кредит не може бути під 4-5 відсотків річних.
– А як ви оцінюєте діяльність організацій, які обіцяють надати кошти на купівлю товарів під 2-7 відсотків річних?
– Я вивчав діяльність таких організацій. Вони не внесені в державний реєстр фінансових установ і не мають жодних ліцензій. В них немає відповідного профільного регулятора, ніхто їх професійно не контролює. Взагалі такі організації можуть існувати, але при двох умовах. Перша – вони мають чесно казати людям звідки будуть гроші. Вони мають казати про те, що кредит ви отримаєте тільки після того, як ваші колеги, такі ж самі позичальники, внесуть стільки грошей, щоб можна було видати першому в групі. Друга – такі організації мають право існувати коли їх віднесуть до фінансових установ і коли їх контролюватиме Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Ця державна організація контролює кредитні спілки, ломбарди і взагалі весь ринок фінансових послуг. Після того як вони зобов’язані будуть отримувати ліцензії і будуть виконувати ліцензійні умови, я думаю, що менше буде шахрайства на цьому ринку.
Міліція і уряд не захищають
Що думає міліція з приводу діяльності таких організацій? Як розповів журналістам Агентства оперуповноважений Відділу державної служби по боротьбі з економічними злочинами Рівненського міського відділу міліції такі фірми-псевдокредитори з’явилися після кризи, коли банки перестали видавати кредити. Оперативника звати Микола і він попросив не називати його прізвища. За його словами, потреба людей в кредитах і відсутність банківських позик породили ряд фірм, які вирішили будь що заробити на цій потребі. Це фактично шахрайство, оскільки людей вводять в оману шляхом зловживання довірою, але довести його практично не можливо, – ділиться опер. – Договори виписані так, що не придерешся, там, хоч і розумними словами, але написано, що ви може отримаєте, а може й не отримаєте грошей. Людина, підписуючи такий договір, своїм підписом засвідчує, що уважно прочитала договір і зрозуміла його, хоча зрозуміти цей договір без правової підготовки нереально.
Рівненське агентство журналістських розслідувань звернулося із запитами також до міліції всіх західноукраїнських областей, до міліції Вінницької і Полтавської областей та Міністерства внутрішніх справ України. Ми намагалися з’ясувати, чи скаржаться мешканці цих областей на шахрайську діяльність нефінансових організацій, які пропонують «надання кредитів», «купівлю товарів у групах», «адміністрування в секторах» чи послуги на зразок «Більш Актуально Ніж Кредит».
Міністерство внутрішніх справ двічі не відповіло на наші запити, але управління внутрішніх справ інших областей підтвердили діяльність подібних організацій на їхній території. Скарги надходили на діяльність таких організацій: «Автоплан», «Житловий альянс», «Альянс-Україна», «Альянс Плюс», «Християнська злагода», «Золоті терези», «Аваль-інвест», «Кредит сервіс», «Укрінфо», «Кар кредіт», «ВІП фінанси», «Ріксі», «Благо інвест», «Нова скарбниця», «Брок бізнес груп», «АІСЕ Україна», «Приват плюс», «Б.А.Н.К. ЮЕЙ», «Укрсоцгруп», «Форум», «Капітал», «Скарбниця громади», «Український прогрес», «Родинне гніздо».
На що скаржились громадяни: на неповернення перших внесків, не отримання товарів, тривалий термін отримання товару чи кредиту, невідповідність реклами реальним умовам, неповідомлення працівниками фірм умов договору тощо. Одним словом, на думку скаржників, ці фірми їх обманули шахрайським способом. Кримінальні справи були порушені лише у виняткових випадках. На більшість скарг громадян міліція відповідає відмовами.
Ось як УМВСУ в Івано-Франківській області пояснює в чому проблема: «…Громадяни не належним чином вивчають умови письмового договору, який укладають з установою, а в більшості випадків не читають договір узагалі, зокрема через неуважність.
А ось пояснення, з відповіді на інформаційний запит з УМВСУ в Івано-Франківській області, що проблему діяльності таких фірм вже розглядали на найвищому рівні і нічого не змінили: «Питання діяльності з адміністрування придбання в групах неодноразово було предметом обговорення на засіданні Кабінету міністрів України та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, зокрема, щодо необхідності ліцензування такого роду діяльності. Після чого розроблені законопроекти, внесені відповідні зміни, які не вступили в законну силу».
Розповідаючи журналістам – заплутались
У довідці з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій керівником вінницького ТОВ «Ріксі» значиться Наталія Черватюк. Знаходимо контакти «Ріксі» в Інтернеті, секретар переключає на керівника. Ми, не криючись, представляємось журналістами, які вивчають тему діяльності організацій, що надають позики під низькі відсотки. Директор не криючись розповідає ламаною російсько-українською те, чого немає в рекламі фірми і чого ніколи не пояснюють клієнтам регіональні консультанти та консультанти по телефону. Деякі відповіді директора фактично заперечують все, що говорять людям консультанти фірми «Ріксі».
– Яким чином «Ріксі» може надавати кредити під 2-7% річних, якщо інфляція становить близько 15-ти відсотків?
– На нас інфляція не розповсюджується, тому що ми працюємо як придбання товарів у групах (насправді в договорі сказано, що через інфляцію фірма може в односторонньому порядку збільшувати свої комісійні – ред.). Тобто люди оплачують наперед 2-3 місяці, а потім, коли вони отримують ці кошти, які вони проплатили, йдуть їм у погашення.
– Тобто це за принципом фінансової піраміди?
– Це не фінансова піраміда. Це зовсім трішки інше. Це треба прочитати договір, щоб ви мали розуміння.
– А чому представники вашої фірми не дають наперед взяти із собою договір чи його копію, а тільки після того, як кошти оплачені?
– Копію не дають, тому що це номерні договори. У нас вже так було – дали в Одесі додому. Одна пішла до сусідки, заключила від її імені, взяла гроші, сказала «я проплачу», а потім не могли знайти ні тих грошей, ні тієї сусідки. Це бланки суворої звітності, навіть копія – це бланк суворої звітності (за словами адвоката – це абсолютно неправдива інформація – ред.).
– Ще хочемо уточнити, яка приблизно кількість людей у відсотках зрештою отримує кредит, тобто від тої кількості, які перший внесок сплатили?
– Дивіться, перший внесок у нас враховується в погашення, не то що він кудись дівається, у нас іде акція, яка уже продовжується, якщо я не помиляюсь, рік і 9 місяців, згідно цієї акції людина пішла сплатила реєстраційний внесок і він їй враховується в погашення (по-перше, про таку акцію ніхто з рівненських консультантів нам не повідомив, а по-друге, заступник директора, так само як і директор, ухилився від відповіді на запитання – ред.).
Коли ми втретє наполегливо повторили запитання, якого намагався уникнути заступник директора, він нарешті відповів: «Це треба підраховувати, точно вам не скажу».
Коментуючи діяльність подібних фірм, рівненський адвокат Олександр Бражніков зазначив, що охарактеризувати це явище можна словами із класичного літературного твору: «Пока живут на свете дураки, обманом жить нам, стало быть, с руки».
Володимир Торбіч, Тетяна Закордонець, Антоніна Торбіч,
ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»
Матеріал підготовлений за підтримки
Данської асоціації журналістів-розслідувачів та проекту SCOOP в Україні