Сліпенчук Наталія Андріївна, партнер юридичної компанії, адвокат, кандидат юридичних наук проаналізувала те, як карантинні обмеження сформували загальний хаос практично на усіх рівнях обговорення.
Останні вихідні як представники громадськості та бізнесу, так і влади усіх рівнів зустріли у стані підвищеної емоційної турбулентності.
Базовою темою залишається твердження про неналежність суб’єкта впровадження карантинних обмежень та як наслідок їх неконституційність як основний аргумент до незгоди.
Заради справедливості треба звернути увагу громадськості, що ще 28 серпня 2020 року ми отримали Рішення Великої Палати Конституційного суду України № 10-р/2020, у якому Суд визнав неконституційними лише положення частин першої, третьої статті 29 Закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 294 та абзацу дев’ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України “Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік” № 553, а в частині Постанови Кабінету Міністрів України, згідно з якою і було впроваджено карантин – провадження закрив. При цьому, три судді Конституційного Суду надали окрему думку, де представили значно категоричнішу позицію щодо наявних обмежень.
Наступною підставою для суспільної протидії стало прийняття виконкомами деяких міст рішень, відповідно до яких суботи та неділі до 30 листопада цього року є робочими днями.
Проте допоки суспільство на найвищому рівні не отримає комплексну позицію щодо конституційності обмежень, а представники влади будуть сперечатись чи «субота - це понеділок», реальний бізнес змушений платити як недоотриманими доходами та втраченими робочими місцями, так і великими штрафами.
Щодо останніх звертаємо увагу на один суттєвий нюанс. Статтею 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей. Згідно з даною нормою загальний розмір штрафу, який накладається на громадян, становить від 17 000 до 34 000 гривень. При цьому, ніхто не звертає увагу, що у разі накладення штрафу на посадових осіб платити доведеться значно більше, а саме - від 34 000 до 170 000 гривень. Тому, фізичним особам-підприємцям слід мати на увазі, що громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) за умови найму працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників. Дане твердження підтверджується Листом Міністерства юстиції України від 03.11.2006 № 22-48-548 «Щодо роз’яснення понять «службова особа» та «посадова особа».
Однак можливість притягнення до відповідальності супроводжується багатьма нюансами. Так, наявна судова практика свідчить про типові помилки при складанні протоколів, серед яких: недеталізована/неточно викладена фабула адміністративного правопорушення, виправлення у протоколі тощо. Крім цього, в залежності від особливості порушення доцільно також виокремити підстави для закриття справ щодо заборони здійснення господарської діяльності під час карантину:
- відсутні письмові докази, які підтверджують, що особа, яка притягається до відповідальності, є ФОП або посадовою особою такої юридичної особи;
- відсутня фото/відеофіксація фактів приймання відвідувачів та/або здійснення торгівельної діяльності та/або підтвердження письмовими доказами (наприклад, чеки, квитанції, накладні);
- суб’єкт господарювання, якого (посадову особу якого) притягують до відповідальності, не здійснює діяльність за вказаною у протоколі адресою.
Тому, для належного захисту у справах вказаної категорії потрібно першочергово зосередитися на наявності чи відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення, які повинні бути зібрані до моменту передачі справи до суду. Також звертаємо увагу, що формальні порушення у протоколі не завжди є однозначною підставою для непритягнення особи до адміністративної відповідальності, а швидше - додатковим аргументом. У зв'язку з цим, суди з підстав недотримання формальних вимог не закривають провадження у справі, а відправляють матеріали на доопрацювання до органів чи осіб, які їх склали.
Щодо реальних цифр, то згідно із даними Національної поліції Івано-Франківської області, протягом останніх вихідних на Прикарпатті працювало 96 рейдових груп, які провели 410 рейдів та перевірили більше тисячі закладів.
За вказаний період поліцейські склали 32 протоколи за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тому рекомендації окремих юристів про необхідність протидії та нехтування карантинних обмежень є сумнівними та працюють лише за наявності підстав для оскарження та, що не менш важливе, коштів на фаховий юридичний супровід.
Більш логічною та зваженою є позиція правників, за якої бізнесу на даний період слід юридично грамотно оформити можливість продовження діяльності в нових реаліях, розширено використовуючи дозволені механізми. При цьому, ніхто не скасовує сподівання на подальше регулювання карантинних заходів, базуючись на принципі ефективності їх впровадження.