Понад два тижні минуло з того часу, як почався національний карантин і діти зі своїми батьками опинилися заточені у будинках. Хтось із нетерпінням чекає завершення вимушених канікул, але не вони…
Ігри з м'ячем, орігамі, прибирання в лісі та навіть випікання хліба разом — ось чим займаються батьки з дітьми на карантині. І це ще навіть не весь список.
Про те, як не збожеволіти вдома з дітьми та провести час із максимальною користю ми і запитали прикарпатських батьків.
Світлана Івасишин — мама двох синів, працює керівницею політичної організації. Після введення карантину разом із командою прийняли рішення перейти на дистанційну форму роботи:
“Задля збереження здоров'я - свого і рідних”.
Зараз проводять час із дітьми на карантині, але не забувають і про навчання:
"Ми живемо у приватному будинку, навіть не уявляю як мами у багатоповерхівках із дітьми сидять. У нас - власне подвір'я і в цьому перевага, бо є багато простору для хлопців: можна гуляти, гратися із м'ячем, бігати. Вдома у нас настільні ігри, та ще й вчитися не забуваємо, адже школа перейшла на дистанційне навчання. Старшого важко змусити сідати за книжки, тому пояснюю чому це важливо, десь обіцяю, десь сварю, часом годую смаколиками".
Та разом із карантином у сім'ї Світлани з'явилися нові традиції.
"Тепер у нас щодня спільні сніданки, обіди і вечері. Разом читаємо книжки. Для профілактики зараз часто прибираємо та провітрюємо приміщення".
Жінка ділиться, що дуже сумує за шаленим графіком та хоче швидше повернутися на роботу, на відміну від дітей.
"Дуже не вистачає колег та наших ранішніх кавувань. Вирішувати справи телефоном чи повідомленням - це добре, але мені бракує того способу життя, який був раніше. Моя стихія - політика, тому специфіка роботи не дозволяє довго засиджуватися на одному місці. А старший син, про школу навіть не згадує, здається, його все влаштовує".
Любов Белан до карантину організовувала квести для дитячих свят та вечірки для дорослих, але з настанням карантину всі святкування скасували, тому перед нею виникла задача чимось зайняти себе та двох дітей.
"Святкування ж дистанційно ніяк не проведеш, тому з'явилося більше часу для дітей. У мене дочка студентка-першокурсниця, а син ходить у п'ятий клас".
Любов ділиться, що і до карантину були активною родиною.
"Сидіти вдома для нас дуже незвично, ми багато подорожуємо Україною і за кордоном весь час. Цього року теж мали грандіозні плани - і на море хотіли поїхати, і у гори, і величний Ватикан, але, на жаль, карантин вніс свої корективи. Прийняли рішення - залишаємося вдома".
На карантині, попри звичні читання книжок та переглядання серіалів, жінка із дітьми знайшли корисне заняття для природи й для себе.
"Оскільки гуляти на свіжому повітрі все ж таки треба, ми вирішили їздити в ліс. Там можна відпочити від міста і залишатися на великій відстані від людей. В лісі ми планували знайти затишну, весняну галявинку, але дісталися до кінцевої точки, побачили зовсім не те: навкруги валялося сміття. Пластмасові тарілки, стаканчики, папір, скляні пляшки розкидані по всій території... Це явно не справляло те враження, яке ми очікували. Тому вирішили виправити цю неприємність і поприбирати. Тільки після того, як зібрали все сміття у мішки, зрозуміли, як мало потрібно для щастя і здоров'я нашої планети".
Лєна Грейс — багатодітна мама. У неї троє доньок, з якими вони прийняли рішення не виходити з дому під час карантину — задля профілактики. Разом із дітьми вдома займаються дівчачими справами:
"Готуємо, запікаємо, варимо желе. Ми тепер довго вечеряємо всі разом і нікуди не поспішаємо. Дивимось час від часу у вікно, радіємо сонечку, відчиняємо вікна, щоб впустити трохи весняного повітря в гості. Окрім того, вишиваємо подушечки для ляльок, та нарешті зробили ревізію з іграшками та одягом. Часто читаємо, пишемо, малюємо і розмальовуємо, дивимось французькі комедії та різні шоу".
Жінка каже, що загалом карантин проходиться атмосфері легкості.
"Я не напрягаю дітей ввечері фразами "йди спати, завтра рано вставати", тому що нікуди вранці ніхто не поспішатиме… Ми складаємо пазли і робимо сміливий макіяж. Буває просто спимо в обід по різних кімнатах, або обіймаємось на дивані. Іноді нудьгуємо, важко зітхаючи. Часом розумію, що дітям потрібно кудись дівати емоції, що переливаються через край, тоді просто кричимо",
Загалом, Олена по-філософськи сприймає період карантину, та вважає, що це просто треба прийняти.
"Ми живемо в дуже цікавий період - планеті треба відпочити від нас. Ми закриваємось по своїх хатинках, наче іграшкові фігурки, щоб бодай на мить збагнути свою мізерність і водночас свою міць і силу".
Ігор Захарчук — засновник театральної школи і тато чотирирічного Марка. Каже, що карантину дотримуються, але по-своєму.
"Насправді, психологічно важко всидіти весь час вдома, особливо такими активним хлопцям, як ми, тому ми вирішили гуляти, але там, де немає великого скупчення людей. Ходимо на міське озеро, прогулюємось та займаємося на спортивному майданчику разом".
Вдома ж, хлопці теж не сумують — займаються творчістю.
"Ми закупилися фломастерами та замальовками і намагаємося по максимуму використовувати вільний час. Також, вчимо разом скоромовки, Марку дуже подобається. А ще у нас поповнення домашніх улюбленців - тепер в нас вдома живе хом’як. Нам весело".
Юлія Білик — майстриня, займається в'язанням та створює дитячі іграшки. До карантину займалася також організацією ярмарків та подій, але із забороною зібрань, має менше роботи, тому постала перед новим завданням — провести час карантину вдома разом із дітьми корисно.
"Ми займаємося орігамі - протягом дня діти думають що б такого цікавенького зробити, а ввечері сідаємо та складаємо фігурки - жабки, мишки.Купити папір зараз не маємо можливості, але це навіть добре, бо для різних фігурок потрібні різні розміри паперу, тому для дітей це додаткове математичне заняття - вирахувати яку фігуру вирізати. Обрали орігамі, бо вдома і так досить багато творчості, а тут вирішили спробувати щось нове".
Та окрім цього, діти займаються прибиранням, готуванням та не забувають навчатися.
"Старша дочка зараз готується до ЗНО, а з меншою виписали всі шкільні завдання, склали програму і вчимося. Часом старша допомагає молодшій з англійською, та в більшості цим займаюся я. Можу сказати, що ми використовуємо свій час по-максимуму - якщо швидше закінчуємо якесь заняття, тоді беремо додаткове".
Та попри це, в сім'ї Юлії під час карантину з'явилися нові традиції.
"Ми почали випікати хліб вдома, кожного дня проводимо вологе прибирання і обробляємо дезінфекторами руки після того, як прийшли з вулиці",
Жінка ділиться, що карантин - це не виклик для її сім'ї.
"Я не вважаю, що часте миття рук, дезінфекція та вологе прибирання — це щось надзвичайне, навпаки — такі дії нікому не зашкодять. Звичайно, що хочеться в кінотеатр піти, і гостей приймати, і часом бракує спілкування, але я з розумінням ставлюся до такого періоду у нашому житті. Головне, щоб всі були здорові, і щоб ми вийшли з карантину із мінімумом втрат та максимумом висновків для себе".
Чудова стаття! Дякую журналістам та редакції за роботу))