Мистецтвом захоплюється чимало людей. Ми часто милуємось картинами, роздумуємо над їх змістом, насолоджуємось красою. Та чи багато з нас замислювалось над тим, де саме створюються ці феєрії? Де ж художник ловить ті промені творчості, які переливаються на полотно?
Робочий простір митця – це відображення його думок. Журналісти ТРК "Вежа" побували в майстернях франківських художників, щоб показати, де ж творять ті, чиїми роботами захоплюються не тільки в Україні.
ІГОР РОП’ЯНИК
«Я працюю в традиційному стилі, без сучасних новацій, експериментів. Реалізм – це те, що подобається людям. Почав я малювати ще у студентські роки, але у професію це перейшло десь 15 років тому. Свою майстерню я облаштував на горищі. Раніше це було темне, закидане непотрібними речами приміщення. Я доклав багато зусиль, щоб зробити майстерню такою, яка вона є зараз. Тепер, це місце, де я можу побути сам. Всі мої картини, в більшості, створюються саме тут.
Головним у майстерні є потік світла, розміщення мольберта. Майстерня знаходиться в моєму будинку, і це дуже зручно. Подобається мені те, що тут затишно, просторо. Окрім створення картин, я ще колекціоную різні старі речі. І саме тут вони знаходять своє місце. Багато художників полюбляють у своїх майстернях безпорядок. А моя відрізняється тим, що все на своїх місцях, люблю порядок».
АНАТОЛІЙ МЕЛЬНИК
«Мистецтвом я займаюсь від коли малював фломастером зірки на туфлях, ще з дитинства. Працюю я в різних техніках: акварель, олійні фарби, малюнок та інше. Не важливо чим і як малювати, а важливо – що. В цій майстерні я працюю близько року. Можливо, зручніше було б більше освітлення мати. Коли запрацююсь, то вже не знаю, що там на вулиці. Хоча в майстерні значно зручніше, аніж дома, де все перетворюється в студію і вся сім’я задіяна. В мене має грати музика, коли я працюю, а вдома не завжди так можна.
Зараз в моїй майстерні дуже багато картин. Це – мої вікна. Дивлюсь на Карпати, на вулицю Незалежності – такі віконечка в природу. Також зручно те, що є стелажі, де я зберігаю картини. Хоч в цій майстерні я працюю з колегою, це не завдає труднощів. Навпаки, ми допомагаємо один одному, даємо поради, ділимось думками.
В своїй майстерні я організовую зустрічі художників, зібрання. На них обговорюємо плани, організацію пленерів».
ПЕТРО ПРОКОПІВ
«У цій майстерні я працюю вже десь 10 років. Коли я вперше прийшов сюди, тут було як в складі. Але я все облаштував, кожну деталь. Створюю свої картини не тільки тут, ще вдома та в інституті. Але в майстерні спокійніше, можу зосередитись. Мій основний стиль – графіка. Тому робочий простір повинен передбачати наявність різців, пресу, верстата тощо. В мене все тут розміщено так, щоб зручно було працювати.
Ще в моїй майстерні є “натюрмортний фонд”. Працюючи в університеті я повинен ставити натюрморт студентам, а він має бути цікавим. Тому ці всі речі я використовую в роботі. А зрештою, мені подобаються старі речі. В цій майстерні мені добре».