Послуга «друг на годину» набирає популярності в українських містах, зокрема у нашому. Звичайні франківці пропонують себе як компаньйона для походу в кав’ярню чи прогулянки парком за досить скромну винагороду.
Тимчасовий товариш готовий обговорити сімейні негаразди, надокучливого шефа та навіть осушити кілька келихів за ваше здоров’я, пише Фіртка.
«Приятелі» обіцяють конфіденційність, відсутність зайвої цікавості та докорів. Скільки коштує дружба напрокат та чи користується ця послуга попитом в Івано-Франківську - дізнавався Західний кур’єр.
В Україні дружба напрокат поки не така популярна, як у світі. Але великі міста уже «обкатують» тенденцію. В Києві та Харкові можна знайти інтернет-сайти, де пропонують орендувати на годину, наприклад, чоловіка, який «і полицю приб’є, і лампочку замінить, і кран полагодить», як обіцяють розробники.
В невеликих містах, як Івано-Франківськ, сервіс спілкування за гроші тільки зароджується, переконують місцеві «друзі напрокат».
Франківці ще не готові платити за дружнє спілкування, навіть на умовах конфіденційності, розповідає 34-річний киянин Євген, який протягом двох років надавав цю послугу у столиці.
Євген розповідає, вирішив зайнятися цією справою, бо любить спілкування, швидко знаходить спільну мову з будь-ким. То чому ж не використати це для додаткового доходу, якщо є така можливість? Клієнти знаходили Євгена через сайт ОЛХ та кілька інших тематичних сайтів.
Життєві обставини змусили хлопця минулого року переїхати до Івано-Франківська. Сюди Євген спробував перенести свій столичний підробіток. Але наміру не судилось бути втіленим – наше місто не відгукнулося на нову пропозицію.
На номер хлопця в оголошенні, яке довго висіло на дошці інтернет-оголошень, телефонували люди двох категорій – налаштовані вороже та «цікаві варвари», і то нечасто. Хтось справді зацікавлений у «дружньому» сервісі – жодного разу.
«Івано-Франківськ, у порівнянні з Києвом, дуже маленьке провінційне місто, я б сказав затуркане, – висновує Євген. – Тут довго приживаються будь-які інновації. Хтось переживає, як реальні знайомі дізнаються, що він платить за спілкування. А це ж сором який! В столиці з цим простіше – люди байдужіші у сто разів».
Та й грошей у франківчан менше, ніж у жителів Києва, каже хлопець. Якщо у столиці тариф його погодинної дружби становив 200-300 гривень, то у Франківську Євген готовий працювати за 150. Але народ чомусь «не пре».
24-річна франківчанка Вікторія Загарук розповідає, стати подругою на годину вирішила на початку минулого літа. Тоді ж розмістила про це відповідне оголошення на сайті ОЛХ, тариф за київськими мірками низький – від ста гривень за годину. Але по сьогодні так і не отримала жодного звернення.
Одного разу подзвонив психолог – з цікавості. А переважно телефонують чоловіки, які розгледіли в об’яві дівчини сексуальний підтекст. Хоча його там немає, запевняє Вікторія.
«Про інтим не може бути і мови, – говорить Вікторія. – Я готова зустрічатися з клієнтами тільки в громадських місцях. Моє завдання – розрадити, допомогти людині отримати задоволення від вербального спілкування, без жодних тактильних контактів чи півнатяків».
До цього дівчина вісім років надавала послуги няні та доглядальниці численним клієнтам. Це дало дівчині величезний досвід спілкування. Затребувані в Івано-Франківську соціальні послуги – на 90% не що інше, як «дружба напрокат», переконує Вікторія. Просто назва сервісу звучить прийнятніше для нашого соціуму.
«У нашому місті складно надавати будь-які соціальні послуги, тим більше спілкування за гроші, – каже Вікторія Загарук. – Навіть коли клієнти просять у мене стати доглядальницею, то не можуть чітко описати обсяг роботи. Часто все зводиться до того, що я просто уважно слухаю літню людину, спілкуюся з нею. Це та сама дружба з погодинною оплатою, але з іншою назвою».
Як і всі інші тенденції, народжені у мегаполісах, «дружба на годину» з часом знайде свого клієнта у нашому місті, вважають співрозмовники «ЗК».
«Люди середнього та старшого покоління не розуміють, як і навіщо можна платити за спілкування. Інша справа – сучасні підлітки, – каже Вікторія Загарук. – В дітей, народжених після 2000 року, кардинально інша модель дружби – вони спілкуються між собою, але кожен тримається осібно».
Саме сучасні підлітки – потенційні клієнти «друзів напрокат». Вони з головою занурені у гаджети, які заміняють їм живе спілкування. Але потреба у ньому рано чи пізно виникне. Тоді й настане ера популярності «друзів на годину», переконана Вікторія Загарук.
Є жінка, є чоловік, є друзі та куми -знайдемо що потрібно!