ЧАС "БИКА"

 

 

 

Кожен час потребує своїх героїв. І своїх "героїв".

 

"Битва при БРДМ" і соло Вадика-"Румуна", що увінчали опозиційну акцію 18 травня, дали привід поміркувати про причини повернення на столичні вулиці персонажів специфічної зовнішності. І про можливі наслідки цього явища.

 

Повернення підвищеного попиту на юнаків, обтяжених надмірною м'язовою масою і не обтяжених зайвими принципами, має логічне пояснення. М'язисті, стрижені, розв'язні пацани знову затребувані, майже як у пам'ятні 90-ті.

 

Хоча, безумовно, є відчутні відмінності. Тоді навички рукопашного бою і відсутність внутрішніх обмежень обіцяли швидкий солідний заробіток, але при цьому загрожували передчасною відправкою на цвинтар. Природна для такого різновиду бізнесу "плинність кадрів" дарувала везунчикам шанс зробити запаморочливу "професійну кар'єру". Хто щасливо уникнув кулі і грат, міг досить швидко вирости від рядового "бичка" до шанованого "авторитета". Особливо коли був щасливим володарем і м'язів, і голови. Звичне для кримінального світу слово "фартовий" набувало нового змісту в ті часи. Часи невизначеності, незатребуваності, невлаштованості. Основу "бригад", що стихійно виникали і бурхливо розросталися, становили прості й конкретні хлопці з околиць, але контингент різнокаліберних ОЗУ був досить неоднорідним. До лав бандитського "руху" рекрутували найрізноманітніший люд. Кваліфіковані спорт-смени, які втратили стимул займатися улюбленою справою. Професійні військові, які дезертирували з розваленої армії. Випускники вузів, чиї знання виявилися непотрібними державі. "Афганці", чимало яких почувалися ізгоями в країні нестримної гласності й очманілої демократії. На уламках імперії стахановськими термінами закладався фундамент масштабної тіньової економіки, а тому той, хто не гребував "роботою з ризиком", легко її знаходив.

 

Часи змінилися. Країна поділена і розпиляна. "Переділ" і "перепил" — доля "великих", вбраних у "серйозні прикиди" й наділених серйозним впливом. Тепер влада монопольно грабує і "дахує". Серйозна потреба у "зграях", здавалося б, відпала. Але віднедавна на них з'явився новий, уже політичний попит. І цей попит, наскільки можна судити, носить системний характер.

 

Використання "братків" із політичною метою, зокрема на виборах, має досить давню історію. Але останніми роками можновладці активно використовували як інструмент тиску і придушення офіційні структури, передусім державні силові органи. Частина ветеранів "бандитських воєн" зайняла почесні посади в системі безпеки великих холдингів. Уламки бригад трансформувалися в приватні охоронні підприємства, кадровим резервом яких виявилася неприкаяна молодь із околиць, із глибинки, вихідці зі "спальних районів" і "депресивних регіонів". Бо ті, хто сповідує культ сили і страждає від надлишку адреналіну, були, є і будуть завжди.

 

Бажання потягати залізо й поштовхати боксерську грушу природно виникає у значної частини підростаючого покоління чоловіків. Але реалізувати себе у великому спорті так само природно вдається одиницям. Доля більшості — картати себе питанням: "Якщо я такий сильний, то чому я такий бідний?". Розумною відповіддю могла б стати відповідальна політика держави, спрямована на їхню зайнятість і соціалізацію. Але такої політики в державі де-факто немає. Є масштабний запит на спеціалістів найрізноманітнішого профілю. Але практично нічого не робиться для того, аби ці спеціалісти з'явилися. Стару систему профтехосвіти зруйнували, нової до пуття не створили. Престиж робітничих професій упав нижче плінтуса. Агресивна реклама і культ споживацтва породжують прагнення мати все й одразу, водночас убиваючи бажання калічитися за кілька тисяч гривень на місяць без шансів посісти достойне місце в суспільстві. Хто має можливість — вивчаються на економістів і юристів, по закінченні вузу поповнюючи лави безробітних. Хто не має — не вивчаються на слюсарів і токарів. Багато юних мають яскраво виражені таланти, але не мають можливості їх розвинути. Бо немає гуртків і клубів або дорогі.

 

Рештки доступних спортивних секцій та "самопальні качалки" стали однією з небагатьох віддушин для знудьгованої провінційної молоді чоловічого роду. Штучним середовищем їхньої соціалізації. І, як з'ясувалося, ефективним джерелом формування нової бандитської піхоти.

 

Не від одного мера доводилося свого часу чути, що в його місті є тільки дві категорії працюючих — ті, хто торгує на ринках, і ті, хто ці ринки охороняє. Місцеві базари виявилися точками виникнення нових неофіційних силових спільнот, що поповнювалися підростаючою міцною молоддю. Десь ці структури формувалися на базі недобитих "бригад", десь — практично з нуля. Відносно пристойні гроші за мінімальні зусилля — хіба ж не стимул?

 

Коли настала епоха рейдерства, питання, де діставати "спеціалістів", часто відпадало саме собою: за порівняно невеликі гроші "штатні" бійці охоронних структур брали на себе "понаднормову роботу". До послуг таких "спеців" охоче вдавалася місцева влада, бо використання, наприклад міліції, безпосередньо прив'язувало "загарбників" до батьків міста.

 

У період активного капітального будівництва виник додатковий попит на так званих "неформальних" бійців. Один знайомий, пов'язаний із цим бізнесом, пояснював це так: "Є "куплене" рішення на забудову скверу чи, наприклад, спортивного майданчика в Києві. Але населення прилеглих будинків — проти. Укладаємо договір із приватним охоронним підприємством. Вночі заганяємо техніку, копаємо котлован, зводимо паркани і виставляємо найняту охорону. Але бувало, що мешканці навколишніх будинків валили паркани й ув'язувалися в бійку з бійцями ПОПів. Часто керівництво охоронних структур вмикало задній хід — навіщо їм зайві проблеми, а співробітникам — зайві синці? І тоді запускався інший механізм: неофіційно зверталися в якийсь спортклуб, за готівку наймали тамтешніх юних боксерів або борців. Дешевше — раз. У разі чого — кінців не знайдеш, два. Три — ефективніше. ПОПівці — ліниві й полохливі, а молодняк — гарячий, азартний. Помахатися, форму підтримати, та ще й грошей заробити — те, що любиш. Вигідніше було брати хлопців із передмість, дешевше коштувало, навіть із урахуванням підвезення. І знайти їх потім, коли що, складніше. На додачу — вони азартніші, для них поїздка до столиці — пригода ... " 

 

Наскільки можна судити, впродовж останніх кількох років заміна "організованих" бійців стихійними перетворилася на тенденцію. Зокрема під час рейдерських захоплень. За неофіційними даними, на рік здійснюється до 400 рейдерських атак, 20—30 із них — мають масштабний характер. Прибуток "загарбників" обчислюється сотнями тисяч доларів. "Піхотинцям" із числа вільнонайманих спортсменів-любителів платять у середньому по 50 дол. в день. Якщо ситуація пов'язана з проблемами, гонорар можуть подвоїти. У кожному разі — економічний ефект очевидний.

 

За словами експертів, у системі приватної охорони на сьогодні задіяно близько 700 тис. співробітників, у спортивних секціях числиться близько 100 тис. осіб. Але це — дані з відкритих джерел, які не розкривають повної картини. Особисто знаю людину, котра підробляє в неофіційній охороні, у тому числі під час масових акцій. При цьому в жодному ПОПі знайомий не числиться, гроші отримує на руки, а спортом займається вдома, індивідуально, мінімум по чотири години на день. І (знову ж таки, за його словами) в його стихійній бригаді він такий, "неврахований", не один.

 

Повернення "мажоритарки" в систему парламентських виборів підвищило попит на "зграї". З молодих, спортивних, гарячих хлопців, котрі шукали гострих відчуттів і прагнули легкого заробітку, сколочували колективи, члени яких бралися за будь-яке завдання. Білборд зіпсувати, "чужих" агітаторів попресувати, виборчком заблокувати, по будинках багатозначно пройтися, "базарних" полякати... Де їх вербували? Правильно, у спортклубах. Один провінційний тренер розповідав, що саме під час виборів до нього зазирнув тамтешній чиновник і став жваво розпитувати, чим влада може допомогти розвиткові місцевого спорту. А заодно поцікавився, чи є треновані хлопці для ненудної оплачуваної роботи на передвиборних мітингах.

 

Останніми роками в ряді регіонів юні любителі зі спортивних секцій успішно замінили старших професіоналів із організованих охоронних, а також кримінальних (напівкримінальних) структур. Для виконання всіляких делікатних доручень вони зручніші. Коштують дешевше, на підйом легші, азартніші. На випадок форс-мажору — нічого не доведеш. Ти чия, бикото? Нічия. Гарматне м'ясо. Залетить — не жаль.

 

Попит на "биків" повернувся. Але масштаби й цілі — інші. На відміну від 90-х, тепер, затягнуті в "адіковські обладунки", бійці особливо нічим не ризикують і ні на що особливе не претендують. І надзавдань перед ними ніхто не ставить. 

 

Саме тому представники нової генерації "биків" виявилися затребуваними з боку політиків. І не тільки провладних. Опозиція, наскільки можна судити, на недавніх виборах теж досить активно вербувала (зокрема, для масових акцій) молодих спортсменів-аматорів. І не тільки через їхню дешевизну. "А з кого формувати охорону? — ділився зі мною один політик. — Колишні афганці — у віці, наймолодшому — вже за сорок. Колишні спецслужбісти — ліниві, колишні військовики — рихлі, ПОПівці — дорогі, міцних ентузіастів мало. І потім, що від них вимагається: Банкову штурмувати, під кулі лягати? Так, периметр потримати. А для цього зо два десятки двадцятилітніх боксерів, самбістів або штангістів цілком згодяться".

 

Розповіли кумедний випадок: під час виборів мера Обухова один із кандидатів від опозиції рекомендував своїм спостерігачам (за дивним збігом — переважно молодим спортсменам) з'явитися в день голосування на виборчі дільниці в костюмах. Рекомендацію вони виконали. Всі як один прийшли в спортивних...

 

Утім, попит на спортивну молодь із боку противників режиму має, судячи з усього, епізодичний характер. А влада, схоже, зводить ці відносини в систему. За інформацією "тваринників", у провінційні спортклуби вливаються кошти, спортсменів періодично вивозять у табори на збори. Де готують аж ніяк не до змагань. Те, що раніше для багатьох містечкових "тайсонів" і "ван даммів" було періодичним приробітком, поступово стає основною працею. Очевидно, бюджет на їх є утримання збільшується. Однак, мабуть, воно того варте.

 

Чому владі вигідніше використовувати для "роботи" з опонентами саме цей контингент, а не, наприклад, працівників підконтрольних правоохоронних органів? Відповіді — на поверхні.

 

По-перше, з погляду режиму, міліція полохлива, ненадійна й лінива. Вона самою владою розбещена і розвалена. І якщо ми небезпідставно сумніваємося в її здатності захистити нас (поведінка людей у ​​погонах 18 травня це тільки підтвердила), то й Банкова так само небезпідставно сумнівається в її здатності захистити режим. У кожному разі — у здатності виконати будь-який наказ. Тому є запит на іншу силу, якщо не альтернативну, то принаймні паралельну.

 

По-друге, плем'я молоде, незнайоме безпосередньо з владою не пов'язане, що розв'язує владі руки. На випадок чого, черговий "румун" слухняно розповість, що його найняла опозиція.

 

По-третє, з новоявленими "биками", які старанно копіюють стиль і традиції "героїчних попередників" (окрема подяка ТБ, де образ "фартового" все так само затребуваний), заслуженим "бикам" від влади, здається, простіше знаходити спільну мову.

 

Чи слід казати, наскільки влада зацікавлена ​​в достойних спаринг-партнерах для "свободівців", наскільки їй потрібна ефектна "силова" картинка для мобілізації "свого" електорату. Вуличні бійки між "антифашистами" і "фашистами" — те що треба. А що в процесі реалізації плану породили "бритоголових антифашистів" (суто українське ноу-хау) — малий прокол. Бійці виглядають непереконливо? Нічого, натренуємо.

 

До речі, хоч як парадоксально, за невелику заваруху на Великій Житомирській опозиція має бути владі вдячна. Про що б говорили й писали весь тиждень? Про ще одну демонстрації безпорадності? Про продовження кризи ідей?

 

Дяка, що журналісти виявилися ініціативнішими й рішучішими за тих, чию безініціативність і нерішучість вони мусять описувати. Наші колеги дали суспільству шанс побачити за окремим випадком — явище, за подією — проблему. Розгледіти в гримасі молодого цуценяти вишкір вовків, які стоять за ним. І від реакції суспільства залежить, чи вдасться пастухам молодих "бичків" перетворити країну на "політичну Биківню".

 

Сергій РАХМАНІН,

Дзеркало тижня. Україна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПРо уродів і людей


Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

963
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1971
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2843
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3481
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3683
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6867 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3867

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5681

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6816 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7636
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2473
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4737
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5124
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

490
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

955
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1825
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3407
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

931
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1796
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3703
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3922 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5462