Якось один чоловік затримався біля гурту хлопчаків, які бавилися на подвір’ї між будинками. Він почав підстрибувати, танцювати та виробляти всілякі блазнівські штучки, щоб забавити їх.
Мати одного з них побачила це зі свого вікна. Через якийсь час вона вийшла на подвір’я, підійшла до свого сина і сказала:
- Це, напевно, святий. Сину, йди до нього.
Чоловік поклав хлопцеві на рамено праву руку і спитав:
- Мій любий, що би ти хотів робити?
- Не знаю, – відповів хлопець. – А ви що хочете, щоб я робив?
- Це ти мені маєш сказати. Що тобі подобається?
- А… Я дуже люблю бавитися!
- А хочеш бавитися з Богом?
Здивований, хлопець не знав, що відповісти. Тоді чоловік додав:
- Якщо ти будеш бавитися з Богом, то зробиш найкращу річ у світі. Бо всі ставляться до Бога так серйозно, що виглядає, ніби Він смертельно нудний і суворий. Бався з Богом, сину! Такого милого Товариша до забави, як Він, не знайдеш ніде!
Один книжник ходив по базарі і приглядався до людей. Несподівано йому з’явився пророк Ілля.
Скориставшись нагодою, книжник спитав пророка:
– Просвіти мій розум: чи хтось з цих торговців увійде до Царства Божого?
– Ніхто, абсолютно ніхто! – відповів Ілля, заперечливо похитуючи головою.
У цю хвилину на базар прийшли двоє незнайомих мужчин. Вони почали виробляти різні кумедні викрутаси, щоб привернути до себе увагу. Незабаром навколо них зібрався чималий натовп дорослих і дітей, які весело сміялися і плескали їм у долоні.
Пророк Ілля звернувся до книжника:
– Ці напевно увійдуть до Царства Божого.
Книжник підійшов до блазнів і спитав:
– Що ви продаєте?
Ті відповіли:
– Хоч часто наше серце наповнене смутком, ми продаємо усім радість життя.
Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі», видавництво “Свічадо”