В одній сім’ї росли два хлопчики. Вони були одного віку. І так сталося, що навіть день народження припав у них на один день. Тільки один хлопчик був рідною дитиною в сім’ї, а інший – ні. Рідного хлопчика батьки дуже любили, вони завжди балували його.
Купували йому найкращі іграшки, найкращий одяг, завжди його пестили і леліяли. А приймака страшенно не любили і завжди хотіли якось позбиткуватися з нього. Рідний син виростав шкодливою, капризною дитиною, на вулиці завжди з ним траплялися якісь пригоди. У руках у нього все ламалося. Сусіди його не любили.
А от нерідний хлопчик, попри погане ставлення до нього названих батьків, ріс дуже добрим і чуйним. І сама доля прихилялася до нього. Здавалося, що в рідного привілеїв набагато більше, але в житті йому завжди не щастило. Всі навколо дуже дивувалися: “Чому діти такі різні?”.
Одного разу на черговий день народження хлопців батьки купили улюбленій дитині великого дерев’яного коня і дуже гарно його запакували. А нелюбій дитині вони нічого не купили і подарували порожню коробку. Коли хлопчики почали розпаковувати подарунки, то всіх дуже здивувала їхня реакція. Улюбленець розпакував подарунок, побачив дерев’яного коника… і розгнівався. “Чому мені подарували неживого коня?”, - кричав малюк, тупаючи ногами й обливаючись слізьми.
А нелюбий хлопчик, розпакувавши свій подарунок, дуже зрадів. “Дякую! Мені подарували живого коника, просто він пішов погуляти!” – усмішка розквітла на його обличчі. Він щиро тішився подарунком, був вдячний батькам і долі за все, що з ним відбувається. І весь вечір запрошені діти радісно бавилися з ним у вітальні. А свого улюбленця батьки ще довго заспокоювали в сусідній кімнаті.