Група геофізиків з Лабораторії реактивного руху NASA за допомогою сучасних космічних засобів вимірювань і нових обчислювальних методик остаточно спростувала популярну в минулому теорію розширення Землі.
У статті, опублікованій в журналі Geophysical Research Letters, дослідники пишуть, що зафіксовані ними коливання радіуса Землі не перевищують 0,1 міліметра - товщини людської волосини - на рік. Ця величина не є статистично значущою, передає РИА "Новости".
З першої половини 19-го століття геологи висували гіпотези розширення або стиснення Землі, щоб пояснити походження гір і океанів. Зокрема, появу складчастих гір намагалися пояснити стисненням Землі в процесі її первісного охолодження. Прихильники розширення Землі вважали, що розбіжність материків і поява океанів пов'язані з розтягуванням земної кори в міру зростання обсягу надр.
У 1960-ті роки була сформульована і стала панівною теорія тектоніки плит, згідно з якою земна кора складається з декількох плит, які, як крижини у воді, плавають у в'язкій верхній мантії. По краях, де плити стикаються, "пірнаючи" одна під одну, зосереджені осередки землетрусів, вулкани, райони активного гороутворення. Однак багато геофізиків з різних причин і сьогодні припускають можливість розширення або "стягування" Землі.
Щоб правильно оцінити тектонічні процеси на нашій планеті, вимірювати гравітацію і обчислювати координати, необхідно точно знати, як змінюється її форма і чи змінюється взагалі. Для цих вимірювань була створена Міжнародна земна система відліку (ITRF - International Terrestrial Reference Frame), яка використовується як для навігації на Землі, так і для відстеження супутників у космосі. Крім того, її використовують для вимірювання положення земних полюсів, змін форми Землі і коливань рівня моря.
Для точного обчислення радіуса Землі і визначення, як він змінюється, використовуються такі засоби, як супутникові лазерні вимірювання (в ході яких з точністю до міліметра вимірюється відстані між супутниками і відбивачами на Землі), радіоінтерферометрія з наддовгою базою, дані навігаційної системи GPS і низка інших методів.
Геофізики з Лабораторії реактивного руху NASA використовували нові методи для переоцінки даних Міжнародної системи відліку, зокрема, вони враховували рухи земної кори, а також точні дані про земну гравітацію, отримані за допомогою супутників GRACE.
Зауважимо, що на супутнику Землі - Місяці - триває досі процес його стиснення. За словами науковців, процес стиснення Місяця йде дуже повільно і зовні його помітити майже неможливо. Стиснення відбувається тому, що Місяць почав активно холонути зсередини.